Цей день в історії

IBM PC – перший крок в еру сучасних ІТ-технологій

Комп’ютери увійшли в наше життя порівняно нещодавно, однак за короткий час їм вдалося завоювати шалену популярність.

Через свої розміри і вартість в 1950-60-х рр. комп’ютери були доступні лише великим компаніям. У конкурентній боротьбі за збільшення продажів фірми-виробники прагнули до здешевлення і мініатюризації своєї продукції. Для цього використовувалися всі сучасні досягнення науки: пам’ять на магнітних сердечниках, транзистори, мікросхеми. Вже до 1965 року міні-комп’ютер PDP-8 мав розмір побутового холодильника і коштував близько 20 тисяч доларів. Подальшій мініатюризації комп’ютерів сприяло створення в 1971 році однокристального мікропроцесора.

Звання першого персонального комп’ютера належить моделі 5100 1975 року. Він був достатньо компактним, мав вбудований монітор, клавіатуру, накопичувач на магнітній стрічці. Проте його популярності завадила ціна (20 тисяч доларів) і вузький спектр застосування – лише науково-інженерні задачі. Того ж року з’явився перший комерційно розповсюджуваний персональний комп’ютер (ПК) “Альтаїр-8800” на основі мікропроцесора Intel-8080. Він продавався за ціною близько 500 доларів. Наприкінці 1975 року Пол Аллен і Білл Гейтс (майбутні засновники фірми Microsoft) створили для “Альтаїра” інтерпретатор мови Basic, що дозволило користувачам самим писати для нього програми і сприяло зростанню популярності ПК.

Конкуренція з боку ПК стала предметом серйозного занепокоєння IBM, провідної компанії з виробництва великих комп’ютерів, і в 1979 році IBM вирішила спробувати свої сили на ринку масових ПК. Зазвичай розробка нового продукту в IBM займала 4-5 років, що було недопустимо з точки зору кон’ютури ринку. Керівництво IBM, не дуже вірячи в успіх, також відмовилось від придбання компанії-конкурента і вирішило створити спеціальний творчий підрозділ, керівником якого став Дон Естрідж. В якості основного мікропроцесора комп’ютера він вибрав новітній на той час 16-розрядний мікропроцесор Intel-8088. Його використання дозволило значно збільшити потенційні можливості комп’ютера, тому що новий мікропроцесор дозволяв працювати з 1 мегабайтом пам’яті, тоді як інші комп’ютери були обмежені 64 кілобайтами. Менш, ніж за рік, 12 серпня 1981 року новий комп’ютер під назвою IBM PC був офіційно представлений публіці – горизонтальний корпус з розміщеною в ньому основною (материнської) платою з приблизно 45 мікросхемами, процесором 4.77 МГц, ОЗУ 16 кілобайт (з можливістю розширення до 256); ПК мав місце для розміщення одного або двох дисководів на гнучких магнітних дисках формфактора 5 1/4 дюйма і комплектувався монітором; в якості операційної системи використовувалась DOS 1.0.

IBM PC продавався в різних конфігураціях: найдорожча з яких коштувала $3005, найдешевша – $1565. Через пару років комп’ютер IBM PC зайняв провідне місце на ринку, витіснивши моделі 8-бітових комп’ютерів. Секрет популярності IBM PC полягав у тому, що фірма IBM не зробила свій комп’ютер єдиним нероз’ємним пристроєм і не стала захищати його конструкцію патентами. Навпаки, вона зібрала комп’ютер з незалежно виготовлених частин і не стала тримати специфікації цих частин і способи їх з’єднання в секреті. Цей підхід, званий принципом відкритої архітектури, забезпечив приголомшливий успіх комп’ютеру IBM PC, хоча і позбавив фірму IBM можливості одноосібно користуватися плодами свого успіху – багато інших компаній досить швидко перестали задовольнятися роллю виробників комплектуючих і стали самі випускати ПК значно дешевші, ніж IBM PC.

Цей день в історії

Залишити коментар