Суспільство

69% українців вважають українську мову рідною

 

Рух «Простір свободи» щороку проводить огляд становища української мови. Мета його учасників — простежити рівень її використання в публічних сферах. У 2016 році вони презентували таке дослідження вже вшосте. За словами співкоординатора руху Тараса Шамайди, українська мова, попри офіційний статус, не виконує низки функцій.

«Конституція передбачає, що держава має забезпечити всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території. Однак зазначена норма досі не виконана. Адже немає закону, який це гарантував би. Відповідно мова не функціонує нормально, як у більшості країн Європи. Це призводить, наприклад, до нерозвиненості певних національних індустрій, пов’язаних із мовою, незахищеності ринків та мовних прав українців і загалом до браку цілісного культурно-інформаційного простору», — каже він.

Фактажем для оглядів «Простору свободи» стають державна статистика, соціологія та власні моніторинги активістів. Окрім загальних даних про мововжиток із них можна дізнатися й специфічну інформацію, наприклад про кількість вивісок різними мовами в торговельних закладах та мову меню в місцях харчування.

У 2016 році вивіски українською були наявні в 40% досліджених точок, російською — в 14%. При цьому кількість вивісок латинкою за п’ять років зросла майже втричі.

«Якщо так піде далі, то вже за рік-два їх стане більше, ніж вивісок українською мовою», — зазначили у дослідженні. Тільки в 60% закладів громадського харчування можна знайти україномовне меню.

Під час останнього огляду найбільше проблем виявили в теле- та радіомовленні

“Ситуацію на радіо дещо виправив закон про квоти на пісні українською. Нині це мінімум чверть пісень в ефірі. Те, що раніше вони не лунали по радіо, пов’язано не з їх браком, а з політикою трактування українського як меншовартісного, яку проводили власники багатьох радіостанцій», — переконаний Шамайда.

Він прихильник зміни мовного законодавства й виступає на підтримку законопроекту № 5670 «Про державну мову». На думку експерта, ухвалення такого документа — питання передусім національної безпеки. За його словами, в Україні близько 4–5 млн осіб із тих, які називають українську рідною, визнають, що не спілкуються нею вдома й тим більше публічно: «Ми це бачимо від Заходу, де різниця становить тільки 2% і до Сходу та Півдня, де вона сягає 20%. Уявіть, наскільки потужні мали бути тиск і вплив, щоб люди ігнорували в спілкуванні мову, яку самі вважають рідною. Це впливає не тільки на старше покоління, а й на дітей та молодь».

Кількісний розрив між тими, хто називає українську рідною, і тими, хто нею спілкується, соціологи фіксують постійно. Та причини називають різні. У 2016 році Центр Разумкова оприлюднив результати масштабного дослідження української ідентичності. Одним із його блоків стало питання мови. У висновках соціологи зазначили, що від 2011-го до 2016-го частка тих, хто обирає українську як мову основного спілкування вдома, майже не змінилася: зросла від 52% лишень до 55%, переважно російською комунікували відповідно 45% і 41% українців. Водночас помітно змінилася частка тих, хто називає українську рідною. Таких у 2011 році було 61%, а стало 69%. Щоправда, варто зазначити: останнє дослідження не проводили в окупованому Криму.

«Можна припустити, що під впливом суспільно-політичних процесів […] в Україні останніми роками відбулися певні зміни в мовній ідентичності громадян, але не в мовних практиках, які виявилися більш стійкими», — доходять висновку автори дослідження.

Окрім того, вони констатують стійкі й істотні відмінності між регіонами в цьому питанні: на Заході, у Центрі та на Півдні більшість опитаних назвали рідною українську (відповідно 97%, 86% і 63%). На Сході та Донбасі в цьому розумінні домінує російська (відповідно 52% і 66%).

Більше інформації читайте в “Українському тижні”.

Залишити коментар