Економіка Культура

Європейський досвід позитивного впливу культури на розвиток економіки країни

Позитивний вплив на економіку країни мають не лише розвиток промисловості чи сільського господарства, а також і сфера культури.

Культура – це джерело економічного зростання

Політикам варто ставитися до культурного сектора не як до розваг, а як до потенціалу для створення нових робочих місць. Адже саме культура додає цінності іншим сферам, таким як туризм і бізнес.

Культура допомагає поліпшити умови життя.

Контрприклад: типові пострадянські міста створюють враження, що найважливіше в них – не люди, а машини. Люди виштовхані вбік, до підземних переходів. Та культура переосмислює міста. Художники можуть дати нове життя покинутим промисловим і військовим будівлям, як це зробили на Арт-заводі Платформа.

Таке переформатування дуже популярне в містах на кшталт Таллінна, Ліверпуля, Мадрида чи Барселони.

Мистецтво може підняти ціни на нерухомість.

Інколи це має й зворотній ефект: художники трансформують покинуті зони, але ціни можуть зрости настільки, що жити в них стає надто дорого, і вони йдуть. Це так званий “ефект Сохо”, за назвою району в Нью-Йорку, де відбувся саме такий процес.

Культура – це той майданчик, що об’єднує людей. Зараз багато європейських країн, наприклад Естонія, створюють у бібліотеках інтеграційні програми для мігрантів, де вони можуть відвідувати культурні події, мовні курси чи групи підтримки.

Культура – це вагома частка ВВП

Креативні компанії займають близько 4,5% економіки ЄС. Це доволі багато.

Але ще є креативна економіка, яка означає використання культури для покращення бізнесу в інших секторах: наприклад, дизайн важливий в автоіндустрії, але точно вирахувати його “вагу” в автомобільній продукції неможливо.

Отже, можемо лише говорити, що економічний вплив культури значно більший, ніж 4,5%.

Наведу такий приклад: місто проводить фестиваль. Прибутки від нього (а так само – заробітні плати залучених працівників) рахуються в рамках креативних індустрій.

Ці прибутки можуть бути незначними в масштабах економіки в цілому. Але завдяки тому ж таки фестивалю тисячі туристів можуть відвідати місто, будуть їсти в місцевих ресторанах, купувати в магазинах, користуватися транспортом, жити в готелях. Ці доходи вже не враховуються в обліку культурних і креативних індустрій, але, по суті, саме фестиваль генерує мільйонні прибутки для міста.

У цьому й різниця між прямим і непрямим впливом культури.

Культурні проекти можуть стати ледь не містоутворюючими

Завжди розповідаю про Раквере, 15-тисячне естонське місто, в якому я народився. Місцевий уряд роками інвестував у культурні проекти, і тепер це – одне з найвідоміших міст Естонії. Уряд надав кошти для дизайну центральної площі, створивши дизайнерське шаленство з великими грибами довкола. Площа стала настільки популярною, що місцевій владі вдалося зібрати кошти з розташованих на ній підприємств та інвестувати в будівництво.

Щоб привабити більше туристів, місцева влада завжди вдається до незвичних ідей.

Раквере відоме своїм фестивалем народної музики, та вони перетворили його на панк-фестиваль. Упродовж двох днів тисячі людей ходили по місту у шкіряному одязі.

Якось виходець із Раквере став відомим сумоїстом, тож місто подало заявку на проведення чемпіонату з сумо. Це було вдруге за всю історію, коли світовий чемпіонат із сумо відбувся не в Японії.

Такі шалені ідеї притягують увагу та інвестиції. Вони можуть відкрити невелике місто для світу.

Ми маємо рекомендації і для України

Наші експерти вивчили українське законодавство та надали рекомендації щодо створення сучасних систем музеїв і культурної спадщини (які наразі просто відсутні). Частина рекомендацій стосується вдосконалення управлінських навичок. Ми побачили багато недоліків в управлінні музеями (програми, комунікації, продажі). Ці речі варто удосконалювати.

Для вирішення цих проблем необхідна реформа музейного законодавства. У музеях потрібно запровадити чіткі правила, зокрема щодо призначення директорів.

Також Україні варто інвестувати в оцифровування культурної спадщини.

На рівні музеїв варто проводити навчання персоналу.

Працівники добре знають свою справу, але їм часом не вистачає управлінських навичок чи розуміння того, як залучати аудиторію. Необхідно приваблювати молодь, розробляючи цікаві програми, інтерактивні заходи, ефективну рекламу.

Музеї мають почати пропонувати якісні послуги, їхня діяльність не має зводитися лише до продажу квитків; потрібна співпраця з бізнесом і туристичними організаціями.

Естонія пройшла через це 15 років тому. Ключовою була зміна у ставленні. Майже всі культурні інституції Естонії тепер управляються бізнес-менеджерами.

Минулого року естонські музеї відвідали 3,5 мільйонів осіб, і це при тому, що в країні мешкає лише 1,3 мільйони людей.

Естонський морський музей у Таллінні щороку відвідують 420 тисяч людей, а в місті живе лише півмільйона. Хоча повний квиток коштує 14 євро, а це досить дорого. Та якщо інвестувати в послуги та інновації, люди захочуть приходити і платитимуть відносно велику ціну. Такі доходи потім знову інвестують у вдосконалення послуг, щоб привернути і нових, і старих відвідувачів.

В Україні все інакше: музеї не мають коштів на рекламу й покращення послуг, люди до них не ходять, ціни на квитки залишаються низькими.

А музеї не мають прибутку і не мають із чого інвестувати.

Якими є рецепти створення прибуткових проектів?

Не так важливо мати прибуток, як вплив. Якщо твій проект дійсно щось змінює, він стане прибутковим. В Україні також є бізнесмени, готові інвестувати у креативні ініціативи, тому справа не в грошах.

Головне – мати хорошу ідею, мати бізнес-підхід і вміти виходити на свою аудиторію.

Іноді митці помилково вважають, що достатньо лише зробити щось творче.

Але якщо ти не можеш розповісти про свою роботу, тоді це лише половина успіху. Потрібно вміти комунікувати, мати чіткий комунікаційний план. Потрібно виходити в соцмережі, щоб залучати молодь.

Врешті-решт, потрібно розмовляти англійською. Як же без цього знайдеш європейських партнерів для свого проекту?

Існує програма ЄС та Східного партнерства “Культура і креативність“, на сайті якої можна знайти поради, інструменти, дайджести. Але найкраще – приєднатися до європейських арт-мереж.

Європейська правда