Важливе Суспільство

Як жителька Калуша навчилася сортувати сміття

Пакети, пляшки, залишки їжі… Список відходів. які щодня відправляються а смітник, лише зростає. Однак наша планета не безрозмірна. Зменшити кількість відходів цілком можливо. Почнімо з себе!

Жителька м. Калуш Олена Бараненко за два місяці навчилася жити у стилі “нуль відходів”. Зараз за тиждень її сім’я  продукує стільки сміття, скільки раніше – за один день.

“У мене немає окремих смітників, – розповідає калушанка. – Є коробка для паперу, який діти потім здають, це їхні кишенькові, у сараї стоїть коробка для металу та відерка для харчових відходів, які відправляються на компост або маминим тваринкам”.

Пластикові упаковки від косметичних та миючих засобів пані Олена миє, висушує, скручує і відносить у спеціальні місця збору під час прогулянок з дитиною.

За словами Олени Бараненко, сортування є лише одним, ще й передостаннім пунктом правила “5С” при житті у стилі “Нуль відходів”:

  • скажу “ні” необдуманим покупкам;
  • скорочуй кількість споживання того, від чого не можеш відмовитись;
  • скористайся повторно або продовжи життя речей;
  • сортуй і утилізуй те, що залишилось;
  • старанно компостуй залишки.

Жінка  намагається, щоб відходів, які нікуди не приймуть, було якомога менше.

“Я не купую магазинні соки і молочку у тетрапаках, пакетах чи у пластику; води газовані, солодкі, пиво, квас і алкоголь; пакетовані чаї, фасовану каву, більшість спецій у пакетиках, різні супи і страви швидкого приготування; майонез, кетчупи і соуси у пакетиках (лише соєвий і томатну пасту у склі); запакований у пет хліб, овочі, гриби і т.д.; цукерки, каву в одноразових стаканчиках, фастфуд”.

Насправді можна купувати багато продуктів без упаковки у власну тару: мішечки, баночки, пляшечки, повторно використані пакетики.

“У власну тару можна придбати крупи, овочі, фрукти, сухофрукти, горіхи, спеції, чаї, печиво, нерафіновану олію, деякі сири і домашню молочну продукцію, а м’ясо запросто можна купити у свою мисочку з кришкою. Просто запитую продавця, чи може він зважити мені два кілограми картоплі у мій мішечок, чи 200 грам горіхів у мою баночку, чи 10 грам сушеного часнику у мою тару, чи кілограм ягід у мій кошик – більшість може! Якщо продавці хочуть нав’язати пакетик, відповідаю, що не колекціоную сміття, – наголошує вона. – Крупи зважую у мішечках, вага яких не перевищує 10-12 грамів і на ціну суттєво не впливають, хліб беру також у свою торбинку”.

Такий спосіб затоварення спонукає бути відповідальнішою — складати список, продумувати скільки мішечків чи баночок брати з собою, обдумувати, які продукти справді необхідні, а від яких можна відмовитися.

Багато продуктів можна робити самостійно: йогурти і інші кисломолочні продукти, деякі види сирів, корисні солодощі та випічку, масло. І подбати про те, щоб мати власну тару. Те, що можна придбати лише у фабричній тарі, Олена Бараненко купує у великій кількості.

 

KALUSH NEWS CITY

Залишити коментар