Економіка Суспільство

Юрист VS водій, або Ринок праці по-українськи (ІНФОГРАФІКА)

Перед випускниками шкіл та професійно-технічних закладів освіти стоїть непросте завдання: підготуватися до ЗНО та обрати майбутню професію.

Якщо з першим вже все більш-менш зрозуміло (вибір предметів для проходження тестування більшість зробила ще на початку навчального року), то з другим дещо складніше. Ринок праці вже давно перенасичений юристами, економістами та іншими фахівцями з вищою освітою.

Натомість є ряд спеціальностей, на які знайти фахівців майже неможливо. Хоча у вимогах до вакансій навіть не значиться необхідність мати вищу освіту.

Якщо провести порівняльний аналіз попиту на ринку праці, то можна помітити дисбаланс пропозицій працевлаштування за галузями.

Причин цьому багато. Вимоги роботодавців, умови праці, графік… Потенціні співробітники і самі досить вибагливі. Однак не останню роль в сучасних умовах відіграє рівень оплати праці.

Що робити?

При МОН створена робоча група, яка працюватиме над оцінкою зайнятості випускників. Це допоможе оцінити якість підготовки кадрів за їх затребуваністю. За оптимістичними оцінками, у 2019 році може бути готове технічне завдання для такого моніторингу.

Оновлене держзамовлення має багато спільного з аналізом поточних вакансій. Хоча лише вакансії не є базою для прогнозу потреб на ринку праці. Вони відображають тільки частину поточних потреб компаній. У питаннях, які стосуються ринку праці, взаємодіють кілька відомств: Мінсоцполітики опікується працевлаштуванням, МОН спрямовує роботу закладів освіти, а МЕРТ прогнозує потреби бізнесу на 3-5 роківЯк збиралися дані

В основу дослідження лягли дані Державної служби зайнятості (ДСЗ). Вони не відображають повної картини в потребах на ринку праці, але є найбільш сталими та структурованими. Аби показати, які галузеві роботодавці не звертаються до центрів зайнятості, ми порівняли оголошення приватних сайтів з даними ДСЗ.

Під час цього дослідження отримати дані про кількість працевлаштованих випускників за кожним фахом не вдалося. Міністерство освіти має лише узагальнені цифри. Зрештою до дослідження увійшли дані про кількість виданих дипломів, що є у розпорядженні держпідприємства «Інфоресурс». Там дані лише з 2015 року, але й вони неповні. Тож дослідити великий проміжок, аби відстежити динаміку, просто неможливо.

Ще одна проблема — немає чіткого затвердженого переліку, яка освіта дає змогу працювати за певною професією. Аналізувати дані щодо робітників простіше, бо код професії в дипломі відповідає коду професії у відповідному класифікаторі. Для побудови графіку моніторилися вимоги до освіти в оголошеннях про вакансії, описи спеціальностей, які формували самі університети, — і так будувалися зв’язки між освітою та професією. У державних структурах давно говорять про те, що класифікатор професій застарілий. А робота над побудовою стандартів відповідності освіти та професій — лише в процесі. Тож це дослідження показало, наскільки слабкою, нестабільною та закритою є інформаційна база, що мала би допомагати бізнесу та абітурієнтам прогнозувати свої можливості та потреби і стежити за ситуацією на ринку праці.

ТЕКСТИ.ORG.UA

Залишити коментар