Культура Суспільство

Чи впливає державна політика на попит учнів на освіту?

Радимо прочитати. Для України, територія якої більша за європейську територію Франції, а населення перевищує 45 мільйонів, властиве значне етнічне розмаїття. Українці є найбільшою етнічною групою, що складає 77,8% населення. Росіяни – друга за чисельністю етнічна група, що складає 17,3% населення. Серед інших чисельних меншин – білоруси, молдовани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки та євреї. 

Численні опитування в Україні на початку 2000-х показали, що лише половина етнічних українців обрали українську як мову інтерв’ю, 17,9% було байдуже, українською чи російською мовою відповідати, а 32% віддали перевагу російській мові. Рішучий вибір на користь російської мови зафіксований також серед інших етнічних груп.

За таких обставин популяризація української мови в урядових установах, освіті, науці та культурі була основною складовою державної мовної політики з часу здобуття незалежності в 1991 році. Її вважали найважливішим елементом розбудови національної держави. Дійсно, з 1991 до 1995 року, на ранньому етапі незалежності України та під час президентства Леоніда Кравчука (що обіймав посаду в 1991-1994 рр.), уряд проводив політику «стрімкої українізації», що пізніше була визнана помилковою. За ним слідував поетапний підхід (при президенті Леоніді Кучмі, що перебував на посаді у 1994-2005 рр.), спрямований на еволюційний розвиток на користь української мови.

Перше десятиліття популяризації української мови дало помітні результати, такі як кардинальні зміни міського мовного ландшафту та значне збільшення частки шкіл з українською мовою навчання. Проте хитка рівновага між двома основними мовами значною мірою лишилася незмінною.

Під час президентства Віктора Ющенка, що став наступником Леоніда Кучми після Помаранчевої революції 2004 року, у мовній політиці відбулося зрушення в бік українізації. Серед радикальних рішень, прийнятих новим урядом, була вимога проводити мовлення виключно українською, кінотеатрам заборонили показувати фільми іноземними мовами (включаючи російську) без українського дубляжу або субтитрів, у школах впроваджувалася жорсткіша мовна політика. Що стосується останнього, уряд, наприклад, намагався зобов’язати шкільних вчителів використовувати українську мову поза школою в усіх бюджетних освітніх установах. Офіційна політика 2005-2009 років полягала в тому, що українська мова перебуває в небезпеці та потребує захисту.

Є доволі переконливі докази того, що зміна мовної політики призвела до скорочення кількості предметів, які учні меншин обирають для складання на випускному шкільному іспиті. Також є помітне відхилення у виборі окремих предметів: учні меншин складають менше іспитів з предметів, що потребують кращого знання мови, таких як історія та біологія, і складають більше іспитів з математики.

Це має безпосередні наслідки для доступу учнів меншин до подальшої освіти на рівні університету, оскільки вступ до різних університетів та різних галузей навчання вимагає іспитів з різних предметів. Наприклад, учень, здібний до біології, може побоятися складати іспит з біології українською мовою і обере математику, що менш вимоглива до володіння мовою. Внаслідок цього країна ризикує втратити хорошого біолога і отримати поганого математика. Ми також бачимо докази того, що учні меншин покращили своє володіння українською мовою у 2009-2010 роках, проте цей результат може відображати, принаймні частково, загальну тенденцію до підвищення рівня володіння українською мовою мовною меншиною внаслідок заходів з «українізації» протягом 2005-2010 років. У цілому, основні висновки вказують на погіршення накопичення людського капіталу за рахунок учнів мовних меншин, що зумовлені жорсткішими вимогами до володіння державною мовою.

VoxUkraine

Залишити коментар