Економіка Політика

У Кабміні перезавантаження? – Реформаторство Гройсмана – 2017 року,пройде перевірку реформами пенсій, землі, охорони здоров’я, ДФС і приватизацією

Кабінет Міністрів Володимира Гройсмана за рік своєї роботи зміг підійти впритул до початку великих важливих реформ – ринку сільгоспземель, пенсійної системи та охорони здоров’я, Державної фіскальної служби, приватизації та корпоративного управління, і успіх їх реалізації покаже справжній реформаторський потенціал цього уряду, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради Реанімаційного пакета реформ Гліб Вишлинський.

“Якщо порівнювати за індексом реформ iMoRe від VoxUkraine, то в уряду Арсенія Яценюка середній індекс начебто був вищий, але уряд В.Гройсмана підготував багато дуже великих важливих реформ: пенсійну, земельну, охорони здоров’я”, – сказав Г.Вишлинський в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Він зазначив, що якщо дивитися за структурою реформ, то у двох урядів вона була дуже різна.

“Якщо уряд А.Яценюка більшою мірою фокусувався на боротьбі з корупцією у великих держпідприємствах: “Нафтогазі”, призначенні менеджерів “Укрпошти”, “Укрзалізниці”, то уряду В.Гройсмана я б швидше поставив у плюс запуск зачистки ДФС, яка за минулого уряду жила своїм життям”, – зазначив, зокрема, експерт.

Він також наголосив, що В.Гройсман розпочав суттєво реформувати систему ухвалення рішень в уряді, тоді як А.Яценюк фактично зберігав колишню систему ручного управління.

“Змінилися і стали більш правильними процедури, рішення стали рухатися швидше, є плани дійсно збільшити ефективність уряду шляхом розвантаження його від усіляких дрібних рішень”, – вважає Г.Вишлинський.

Він нагадав, що зробити це передбачалося ще понад 15 років тому, коли були запущені урядові комітети, і разом із Кабміном вони мали стати місцями, де обговорюється державна політика та ухвалюють обґрунтовані рішення, “а не просто штампується те, що прем’єр-міністр особисто вважає за потрібне”.

“Це в цілому має досить великий потенціал, щоб поліпшити якість економічної політики”, – наголосив Центру економічної стратегії.

Говорячи про підвищення мінімальної заробітної плати, що викликало багато суперечок, він висловив думку, що це реформа, результати якої треба буде оцінювати за фактичними показниками – наскільки вона допомогла детінізації.

Водночас однозначним успіхом і прикладом критичного лідерства В.Гройсмана експерт назвав започаткування реформи охорони здоров’я, яку прем’єр особисто лобіював, незважаючи на жорстокий конфлікт між міністерством і профільним комітетом Верховної Ради.

“Це дійсно дуже важлива реформа: Україна залишалася разом з Азербайджаном однією з двох країн колишнього СРСР, в якій продовжувала функціонувати стара система фінансування медзакладів”, – пояснив Г.Вишлинський.

За його словами, на другий рік своєї роботи уряд зіткнеться з викликами забезпечити реалізацію медичної та інших підготовлених реформ у складних зовнішніх умовах.

Експерт, зокрема, вказав на пенсійну реформу.

“Модель, яка просочується по крапельці, виглядає як справедлива, оскільки можливість раніше виходити на пенсію отримають ті, хто чесно вносив гроші до Пенсійного фонду останні 15 років. Це може дати досить великий поштовх для детінізації: люди побачать, що ЄСВ на їхні зарплати реально впливає на їхні пенсії, тоді як зараз у людей у голові цей зв’язок розірваний”, – вважає директор Центру економічної стратегії.

Щодо земельної реформи Г.Вишлинський висловив думку, що озвучений урядом формат щодо продажу лише між фізособами-резидентами в обмеженому обсязі може отримати схвалення в парламенті.

“Думаю, що він пройде, тому що важливі гроші МВФ і тому що політично досить складно буде опонентам пояснити, чому один українець не має права продати іншому землю в межах 200 га”, – пояснив експерт.

Він вважає, що такий варіант реформи не вирішує проблеми залучення інвестицій у повному обсязі: “Може йтися про розвиток фермерського бізнесу, можливо, спеціалізованого, – органічного, фруктового… Але це не розв’яже проблеми підвищення врожайності тих великих холдингів, які відчувають сили працювати з повноцінною купівлею-продажем землі”.

На думку директора Центру економічної стратегії, далі може бути два варіанти розвитку: політичне рішення зробити Україну країною фермерів та формувати середній клас на землі, жертвуючи економічною ефективністю сільського господарства, або продовжити цю реформу у напрямі розширення ринку землі для більших учасників.

“Цього року я великою мірою також стежу за тим, що буде з приватизацією і продовженням реформи корпоративного управління, тому що це дуже хороший маркер бажання ліквідувати або зберегти джерела політичної корупції”, – додав також Г.Вишлинський.

Окрім того, він зазначив, що ситуація з реформуванням ДФС підвішена і її розвиток багато в чому залежатиме від готовності поставити туди нормальну команду, яка курируватиме не каналізацію потоків, а наводитиме лад і реформуватиме службу.

“Таке реформування проситься навіть з лише технологічної точки зору – прибрати районні інспекції, перевести все в електронну форму, зосередитися на ризик-аналізі великих платників податків. Тут будуть дуже важливі кадрові рішення, оскільки ситуація в МОЗ добре показує важливість цього чинника – доки не прийшла Уляна Супрун, реформа не йшла”, – пояснив директор Центру економічної стратегії.

 

http://ua.interfax.com.ua