Культура

Український фільм став рекордсменом відвідуваності (ФОТО)

Це перший великобюджетний проект, створений за співфінансування Держкіно, з амбіцією вийти на масового глядача. 40 мільйонів гривень витрачено на декорацій, костюми та логістику знімальної групи.

І якщо згадати, що 40 мільйонів – це якісь нікчемні 1.7 мільйони доларів, то хочеться аплодувати команді «Застави».

«Сторожова застава» – це пригода, звичайна дитяча казка. Стрічка не грішить фальшивим пафосом, як це часто буває в українському кінематографі, а розказує класичну історію про закомплексованого хлопця, який потрапив у минуле і шукає дорогу у свій час.

Простота формули фільму розкривається у перші 10 хвилин. Тому всі подальші трабли сприймаються поблажливо – бо ж це не серйозне фентезі типу «Гобіта», а проба пера українського кінематографа в новому для себе жанрі.

Тим не менш, стрічка підкуповує наближеністю до українського глядача. Жарти з підтекстом, зрозумілими лише нашій аудиторії – про «стрілу в лоб» не згадував тільки лінивий; Фагот на сторожовій вежі, що акі пафосний брат Нічної Варти, систематично б’є в гонг і попереджає Заставу про наближення половців; любовна лінія Олешко+кінь+Роксана й нарізка сцен селфі Олешка з місцевими жителями – на цих сценах важко не сміятись.

Актори тішать органічною грою. Особливо якщо врахувати, що для багатьох із них це перший досвід. Найкращу гру видає Роман Луцький (Олешко), і на ньому ж тримається більшість жартів стрічки. На його тлі Олег Волощенко (Ілько Муромець) та Олександр Комаров (Добриня) виглядають доволі сіро – вони грають архетипних героїв-рубак, чия робота – без кінця різати орди половців та зрідка штовхати високі промови про захист своєї землі.

«Сторожова Застава» – чудова стрічка для молоді, яка легко і з гумором виписує суто український образ та міфологію Русі в маскульті. Тут знамениті три богатирі без «руского духа» – добрячкуваті Ілля, Добриня і «Жевжик» Олешко (прощавай, «Альоша Поповіч»). А промова Іллі під час фінальної атаки половців навіть без редактури може бути висловлена середньостатистичним польовим командиром Збройних Сил України. «Застава» не заглиблюється в історичний контекст чи деталі, не дає зліпок епохи і не проповідує. Зрештою, годі було й чекати іншого, адже це – легкий дитячий фентезі-фільм. Натомість, розважальну чи навіть виховну функцію стрічка виконує на ура.

10 країн вже купили права для прокату «Сторожової Застави». Фільм демонструє чудову динаміку щодо касових зборів та відгуків аудиторії. Тобто, вже можна говорити про вдалий дебют першої великої стрічки для масового українського глядача. «Застава» – не нішовий продукт для показу на фестивалях чи малої аудиторії кіноманів, а добротний середняк для мейнстріму. Без зайвого пафосу чи амбіцій перевернути кінематограф – але щоб розважити глядача. Цим і бере.

Тексти.org.ua

Залишити коментар