Суспільство

Українець Андрій Васильєв про перекваліфікацію з журналіста на співробітника NASA

В наш час змінити професію дуже легко: можна піти на спеціальні курси, де навчитися чомусь новому та отримати сертифікат, вступити до вищого навчального закладу, опанувати нову спеціальність через Інтернет… Або просто мати велике бажання та знайти роботу в іншій сфері, як це зробив один наш земляк в США.

Навесні 2013 року, після двох років роботи в Російській службі “Голосу Америки”, у Вашингтоні, Андрій Васильєв шукав роботу, й абсолютно випадково потрапив до підприємства, що виготовляло продукцію для авіакосмічної галузі. Починав зі звичайного оператора тестових випробувальних машин. Тестував та калібрував вузли й деталі для потреб NASA, авіавиробництва, міністерства оборони і високоточні прилади для нафтогазовиків. Після кількох тренінгів та екзаменів Андрій став інспектором фінальних перевірок і практично повністю перейшов на роботу з NASA та SpaceX. До нього потрапляли готові вузли й деталі, котрі вже в мене проходили фінальну перевірку та випробування.

Незважаючи на те, що в Андрія немає технічної освіти, він мав шалене бажання працювати.  Історик-сходознавець, спеціаліст з історії Китаю, після тривалого навчання й тестів був допущений до роботи інспектором. Якщо працівник виявляє бажання вчитися й працювати, керівництво, зазвичай, завжди іде назустріч. Тобто, технічна освіта, звісно, важлива, але не менш важливий реальний досвід та знання, котрі ти застосовуєш на практиці.

Тепер пан Андрій переїхав в інший штат, і спеціальна рекрутингова агенція, базуючись на його досвіді, знаннях та досягненнях, а також на відгуках попереднього роботодавця, знайшла нову роботу. Тепер наш земляк працює з підрозділом NASA, котрий контролює й коригує орбіти космічних апаратів.

Журналістика, в якій Андрій Васильєв пропрацював двадцять років, наразі перейшла в категорію хобі. Але з журналістики він нікуди не йде, навпаки, розвиватиме власну студію PRESS AV, котра спеціалізується на відеовиробництві. За три роки PRESS AV співпрацювала з Reuters, CNN iReport, RTVi. Крім того, він співпрацює з “ТСН” та”УНІАН”. Також як член Медіакорпусу ООН продовжує висвітлювати події в Організації, бо це також справді важливо.

“У NASA є свій доволі великий прес-центр, у штаб-квартирі в Вашингтоні, котрий займається координацією роботи з журналістами. Тобто якщо ви хочете зняти або записати матеріал про різноманітні місії, тренувальні бази, лабораторії або космодроми, Центр Контролю у Х’юстоні або бути присутніми на запуску – вам туди”, – зазначає пан Васильєв.

Окремі підрозділи займаються інтерв’ю з керівництвом NASA – це дуже великий і серйозний кавалок роботи. Окремі офіцери займаються роботою з науковцями. У штаб-квартирі в Вашингтоні є ньюзрум і центральний офіс NASA Broadcast, котрий займається трансляціями, включеннями й тематичними програмами. Цей ньюзрум працює цілодобово.

Тобто в NASA фактично є своя новинарська агенція й телеканал. Крім того, агенція вельми потужно працює з соцмережами. Фактично кожна місія (Mars 2020, або Juno) мають свої Twitter-акаунти, сторінку в Facebook, Instagram. Взагалі, наразі основна зовнішня комунікація – як у NASA, так і, скажімо, в SpaceX – відбувається через Facebook і Twitter. Через соцмережі відбуваються включення й трансляції.

“Попри зовнішню відкритість не слід забувати, що NASA – це режимна організація. З міркувань безпеки в моєму підрозділі, наприклад, заборонено фотографувати. А в цілому NASA доволі відкрита для журналістів організація”, – підсумовує наш земляк.

Talks about space

Залишити коментар