Важливе Політика Суспільство

Ужгород став другим домом для майже 2000 внутрішньо переміщених осіб ( ВПО).

Вже майже три роки, як в Україні проводяться воєнні дії на території АТО, тисячі людей покинули свої домівки у пошуках кращого і спокійнішого життя, розселившись у різних куточках нашої держави. Не виключенням стало і наше Закарпаття та його столиця Ужгород.

Що змусило цих людей покинути рідний дім та як вони влаштували своє життя?

З яким перепонами зустрілися переселенці оселившись у нашому місті?

Журналістка видання Карпатський Оглядач вирішила запитати у Анжели Бабкіної переселенки та радника Міністерства соціальної політики України з питань внутрішньо переміщених осіб ( ВПО) у Закарпатській області.

18157031_1325962984160999_7523815351582049632_n     

Що вас спонукало зайнятися питаннями Внутрішньо переміщених осіб( ВПО)?

По – перше це те що я сама являюся ВПО і це питання яке мені болить. Багато людей залишилося в такій ситуації, коли потрібно було щось для себе вирішувати і потрібно було щось робити. Вони зробили свій вибір вони переїхали, вибрали Україну, вибрали м. Ужгород для того щоб переселитися, але зіткнулися з багатьма проблемами, і тому, я, як людина яка знає все це з середини, яка займалася, займаюся і мабуть буду займатися цими питаннями поки у нас не скінчиться те що називається – АТО.

  1. Можете сказати, якісь статистичні дані, що до того скільки осіб перебувають, проживають в Ужгороді та в інших містах.

1549896

 Не можна підрахувати  кількість переселенців, які виїхали тому що ця цифра завжди змінюється. Хтось кудись переїхав, інший знайшов роботу і якщо взіти статистичні дані в цілому  то  це десь біля 2 млн. людей по Україні . Якщо брати Закарпатську область, ті які стоять на обліку  і мають довідку переселенця в управліннях соціального захисту  то це  біля 3600 осіб. Якщо брати м. Ужгород  це 1500 людей ( цифра приблизна).  

Чому ця цифра приблизна , тому що якщо брати дані регіонального штабу , то  в Закарпатській області проживають десь 4,5 тис. – тобто хтось може не отримувати соціальну допомогу, але зареєструватися коли приїхали. І я так думаю що десь приблизно 500 людей , які просто ніде не реєструвалися. Тобто не мають необхідності у тому , можливо це ті хто мали гроші і могли купити собі житло,  мають місцеву реєстрацію ( Ужгородську),  можливо через політичні переконання у кожного може бути індивідуальна своя причина. Спостерігаючи ситуацію я думаю що у Закарпатській області десь біля 5 тис. переселенців. Якщо брати м. Ужгород  приблизно від 1,5 до 2  тис. осіб, хоча ця цифра не є стабільною.

 

  1. З якими проблемами внутрішньо переміщені особи зіштовхнулися при освоєнні в Ужгороді, або в інших містах.

 

Проблема, яка стосується всієї України, та не могла оминути і Закарпатську область з м. Ужгородом – це безпосередньо питання житла та роботи і навпаки. З чим це пов’язано? Якщо ти не будеш мати де жити – не зможеш влаштуватися на роботу, і навпаки: аби винайняти житло потрібно десь влаштуватися на роботу. Це два питання, які бентежать багатьох, адже  саме через цю проблему  багато гарних сімей не змогли пристосуватися. Тобто не змогли знайти  гідну роботу з гідною оплатою.

Питання ще в іншому: в останні роки ми помічаємо тенденцію підвищення плати за оренду та комунальні послуги. До прикладу, якщо ти проживаєш у власній квартирі чи у власному будинку  ти можеш сплати компослуги у цьому місяці, а можеш і в наступному. Якщо ти живеш в орендованому житлі то маєш сплачувати до певного числа. І тому багато людей, сімей, які були  патріотично налаштовані,  не могли вийти з цієї ситуації і змушені були повернутися додому, через не можливість оплачувати житло.

 

Чи отримують ВПО пільги?

 Так, пільги є. З 2014 року, є так звана адресна допомога  для ВПО на проживання. Але цифри, як на мене дуже смішні, бо вони відразу були зафіксовані у постанові  Кабміні  у певному еквіваленті і стосується насамперед людей, які можуть працювати.

По-перше особа має працювати на офіційній роботі , якщо вона офіційно не працевлаштована то вона немає право  в отриманні грошової допомоги – це 442 грн./міс. Якщо подумати чи можна за таку суму зняти житло або платити комуналку, вирішувати Вам самим. Ця цифра не змінювалася з 2014 року . Не працездатні особи  тобто діти та пенсіонери отримують 884 грн., тобто вдвічі більше.

Грошова дорога, що стосується інвалідів вираховується з прожиткового мінімуму, зараз це понад 1300 грн.  Але є нюанс, грошова допомога не повинна перевищувати   більше 2400 грн. на сім’ю.  Якщо сім’я багатодітна, то не буде можливості отримувати на кожну дитину 884 грн. Тобто 2400 – це ліміт який можна використати.

  1. Що можна було б змінити у законодавстві для таких людей?

Якщо брати законодавство воно постійно змінюється, постійно вносяться поправки і  вона потребує перегляду.  Але ми розуміємо що в країні йде війна, і ситуація така,  що коштів не вистачає на допомогу захисникам . Тому не знати чи буде це змінено чи все залишиться так як є. Крім того зараз велика проблема з ідентифікацією пенсіонерів в Ощадбанку . Це певна проблема, вона також розглядається , і ми плануємо це розглянути в контексті  співпраці між декількома  інституціями , які займаються пенсіонерами це Пенсійний фонд, Ощадбанк та соцзахист, які прив’язані до цих виплат.