Суспільство

Ужгород очима студентки з Маріуполя

Коли ти переїжджаєш в іншу країну – світ кардинально міняється. Однак, навіть у межах однієї держави знайдуться на карті куточки, які суттєво відрізняються один від одного. Наприклад, східний Маріуполь та західний Ужгород.

Раніше «Карпатський оглядач» писав про гостьовий візит студентів УжНУ до Маріупольського державного університету.  Найвіддаленіші та складносполучувані університети України обмінялися студентами. УжНУ та Маріупольський державний університет вирішили руйнувати стереотипи між Сходом і Заходом. Вузи ознайомилися з ініціативою GоEast, мета якої полягає в обміні досвідом та руйнуванні звичних думок про міста. Наші студенти побували в одному зі східних міст країни. Нещодавно до УжНУ завітали гості з Маріуполя. Одна з них – студентка 4 курсу факультету грецької та англійської філології МДУ Ксенія Герман.

Про програму обміну студентів, так як працює у студраді, дівчина дізналася однією з перших, однак заяву подала наприкінці відбору. В підсумку, до УжНУ завітало 27 студентів з МДУ та 2 супроводжуючих.

Часто ти береш участь у програмах обміну студентами?

Досить часто як у межах нашої країни, так і в за кордонних програмах. Я є учасницею університетського колективу народних танців «Промінь». З ними їздили на Кіпр, до Греції. Минулого року стала учасником однієї програми, яка об’єднала молодь з різних куточків світу. Брали в ній участь по 2-3 студентів 1-4 курсів із Сербії, Хорватії, Єгипту. Так як в Україні багато греків, то від нас було близько 10 учасників. Ми всі разом їздили на острів Калімнос, де пробули 3 тижні, ознайомлюючись з місцевою культурою. Згодом у моєму маршруті з’явився Крит, але це вже за інша історія. Перед поїздкою в Ужгород я взяла участь у програмі обміну між студентами Донецької області «Веселка».

Приїхавши в Ужгород, що найперше тебе здивувало?

В Ужгороді є дуже багато кав’ярень, в Маріуполі – набагато менше. Я фанат кави. Впевнилася, що Ужгород ідеальне місце для кавування. Тут цей напій дуже смачний. В Ужгороді мені більше подобається, ніж у Львові. У вас почувала себе як вдома – тут так затишно, всі доброзичливі.

Звернула увагу на машини з іноземними номерами. Тут дуже багато таких авто. Ще здивувала велика кількість ромів.

Що цікаве встигли побачити, які культурні заходи підготували для вас організатори?

Побували в Ужгородському замку, в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Відвідали також Мукачівський замок та Сент-Міклош. Дні, проведені на Закарпатті, були дуже насиченими. Ми були на презентації «Пласт», на «Цікавому кавілі» з Андріє Любкою.

Трішки жаліємо, що обмін проводився не в період цвітіння сакур, але це не проблема. Буде ще одна причина відвідати Ужгород, що ми й плануємо зробити згодом:)))

Які в тебе враженням про УжНУ? Як зустрів університет і чим здивував?

Перше, що ми побачили – це конференц-зал ректорату. Там нас урочисто зустріли керівники виши, студенти. Мене дуже здивувало, що у вашому університеті так багато факультетів. У нас тільки 5. Ваш ректор справив дуже хороше враження.

Загалом, у мене про УжНУ та й про саме місто залишилися тільки хороші й захоплюючі моменти. Тут я відпочила душею і тілом, хоча дуже мало спала, бо програма була дуже насичено.

Під час програми вам потрібно було спростити або підтвердити стереотипи про наш край. До речі, яке до поїздки у вас було уявлення про Закарпаття?

Однин із стереотипів – це політична ситуація. Думали, що Захід і Схід мають якийсь конфлікт, в першу чергу мовний. Перші дні перебування в Ужгороді, не хотіла розмовляти російською, бо думала, що до цього негативно ставляться. У нас є друзі з Ужгорода, які також розмовляють російською і вони нас запевнили, що з цим немає проблем. Тому стереотип спрощено.

В Ужгороді до нас завжди проявляли доброзичливість. Коли ми говорили, що з Маріуполя, то всі цікавилися нашими справами, обставинами, ситуацією в якій доводиться жити. Ніякої ворожнечі не відчули. Коли ужгородці приїжджали до нас, то також мали подібний стереотип, боялися спілкуватись українською.

«Вважала, що 99% закарпатців розмовляє українською»

Другий стереотип – я не знала, що тут великий відсоток людей розмовляє угорською.  Цей стереотип трішки зруйнувався, тому що тут є угорськомовне та російськомовне населення, діалекти й ромська мова.

Ще один стереотип був про контрабанду. Думали, що тут її дуже багато. Це уявлення нам передалося від батьків.

Над реалізацією якого проекту працювали?

Моя команда взяла тему «Молодіжні організації Ужгорода». У нас в Маріуполі їх мало. Це цікаво, тому що тут дуже активно працюють університетські, всеукраїнські, іноземні ГО. Інші команди дізнавалися по-більше про цікавих людей Закарпаття, досліджували мовні стереотипи, порівнювали денний та нічний Ужгород.

Чи простежила ти якусь відмінність між студентами вишів? У чому вона проявляється?

Ваші студенти, принаймні ті, з якими ми спілкувалися, мають чіткі плани на майбутнє, про які не бояться розповідати.  Студенти УжНУ знають, що хочуть від життя. Маріупольські або не розповсюджують цілі, або зовсім не мають їх. Більшість наших живуть сьогоднішнім днем. Для себе я також почерпнула – ніхто з тих, з ким спілкувалася, не планують після закінчення університету виїжджали з Ужгорода. У нас ситуація навпаки – багато хто хоче залишити Маріуполь.

Яка згадка в тебе залишиться про Ужгород?

Ужгород далеко від Маріуполя і я довго думала чи їхати, чи ні, однак не жалію, що поїхала. Перш за все, я дуже хотіла побачити студентів, які їздили за обміном до нас. Я буду рекомендувати цей край моїм знайомим. У мене Ужгород буде асоціюватися з містом, в якому вільний темп життя без метушні, смачна кава, дружелюбні люди і машини з іноземними номерами.

Спілкувалася Яна ТЕГЗА

Залишити коментар