Суспільство

Ужгородки стали учасницями всеукраїнського масштабного проекту CiSEP

Хто немає мобільного телефона – іде купує, або і той, хто вже давно користується цим  гаджетом – частенько міняє його. Всіх зв’язує одне – придбання потребує консультації. І тепер при достатній інформації всі майже за 5 хв можуть розібратися: для чого той телефон, які в нього функції і як ним користуватися. А тепер, уявіть собі, що і Угода про асоціацію України з ЄС теж, як мобільний телефон, нікого не омине. І вже готують людей, котрі виступатимуть агентами змін і своєрідними «консультантами». На Закарпатті таких стане двоє.

Проект CiSEP проводить Громадська Школа Дієвих Практик. Спрямований на те, щоб сформувати певний прошарок так званих «агентів змін» – людей, котрі будуть готові впроваджувати Угоду про асоціацію Україна з ЄС, яка вступила в дію 1 вересня 2017 року. Під час тренінгу учасників з різних областей України навчають базовим основам про асоціацію (з яких частин вона складається, на які основні елементи спрямована). Під час першого тренінгу навчали, як працювати з угодою, як систематично читати і як розвіяти міфи, що склалися за рахунок асоціації.

Учасників було більше 20, але це тільки  в Грoмадській Школі Дієвих Практик ЄС CiSEP у Львові. Паралельно таке навчання проводиться в Чернігові, туди відбирають з північних і центральних областей. Також до міст, де проходить Школа належить і Дніпро. Із Закарпаття було двоє учасників. Вибирали в Школу переважно громадських діячів різних сфер: адвокація, захист прав людини, навколишнього середовища, моніторинг за станом громадянського суспільства. Серед учасників також були і журналісти та викладачі різних спеціальностей. З 11 по 14 вересня пройшов уже другий етап навчання. Третя і остання хвиля пройде вкінці жовтня. «Карпатський оглядач» вирішив поцікавитися в однієї з учасниць і дізнатися про те, «як» і «для чого» готують таких «агентів змін».

«Після першого тренінгу дали домашнє завдання – спростувати два міфи. Звичайно, для цього треба було прочитати угоду ,законодавство, ознайомитися із стереотипами, які склалися в суспільстві стосовно Угоди про асоціацію, – розповідає учасниця з Ужгорода Таня Герзанич. –  Кажуть, що тренерам іноді важко працювати, знайти відповіді на питання, які задають учасники. У нас колектив дружній, немає ніяких конфліктів. Дуже часто ми працюємо в групах. Діє підтримка. Наладилося хороше спілкування між учасниками».

Для вступу в ЄС Україна не мусить впроваджувати одностатеві шлюби

«Одним із міфів є те, що Україну змусять дозволити впроваджувати одностатеві шлюби, або українська економіка впаде через експорт – держава буде зобов’язана поставляти товари тільки по квотах, що буде невигідно, – наводить приклад міфу Таня. – Конституція України не дозволяє впроваджувати одностатеві шлюби. Але, якщо пара укладе шлюб за кордоном, то в Україні його визнаватимуть. Міф також, якщо Україна виконає всі елементи угоди, то вона може вступити в ЄС. Це полегшить вступ, але не є гарантією».

Під час першого тренінгу навчали також правильного аргументування та доводження своєї думки до аудиторії саме на рахунок цієї асоціації. Було розглянуто багато законопроектів, які уже прийняті і реально діють. Наприклад, як ми всі знаємо, безвіз – один із цілей асоціацій.

Як зміняться ринкові відносини з ЄС?

Під час другого тренінгу учасники вивчали досвід балканських країн, з яким ознайомлював громадський активіст із Сербії Владімір Павловіч. На другий день вивчали санітарні та техсанітарні заходи та основний принцип «від лану до столу». Вчили, як має проходити поетапно виробництво для того, щоб отримати всі необхідні дозволи та сертифікати і яким чином здійснюється ця сертифікація. Вивчали правила експортування окремих продуктів.

«Визначено, що такі, всім нам відомі назви «шампанське», «коньяк», сири «Roquefort», «feta» не можуть використовуватися під час експорту на європейський ринок. Подібні назви може носити тільки та продукція, яка вирощена в однойменних провінціях. Зараз, замість «шампанського» в Україні проваджують – «ігристі вина». Для цього наданий 7 річний період для того, щоб українські компанії змогли не просто  змінити назву, але, якщо потрібно, і рецептуру. Але це не заважає виробляти і торгувати цією продукцією у нас на Україні, – коментує учасниця з Ужгорода. –  Під час тренінгу ми мали змогу відвідати одну фабрику, яка здійснює експорт у найближчі країни Європи. Там нам розказали про сам процес отримання сертифікації. Якщо дотримуватися всіх норм – це не так і складно».

Наших двох закарпаток чекає ще один кількаденний тренінг і домашні завдання для того, щоб вони зуміли добре розібратися в Угоді і донести її потім до всіх.

Карпатський оглядач

Залишити коментар