Економіка Суспільство

ТОП-5 міфів про систему держзакупівель ProZorro

Щомісяця кількість тендерів, проведених на цьому майданчику, лише зростає. Проте залишаються й ті, хто ставитьсч до нього з недовірою.

Однією із найбільш успішних реформ останніх років можна назвати запровадження ProZorro. Інноваційна система електронних закупівель відкрила 100% інформації про бюджетні витрати та створила чесному бізнесу додаткові інструменти для протидії корупції. Однак ЗМІ ще й досі наповнилися численними міфами, які мають на меті підірвати довіру до реформи.

Міф 1: Економія на ProZorro – блеф

Правда: ProZorro дозволяє заощадити гроші, якщо замовник закупівель не обмежує конкуренцію.

Організатори тендерів самостійно визначають очікувану вартість закупівель. Переважно беруть до уваги інформацію з контрактів попередніх років чи інших замовників та реальну ринкову вартість. Аукціони в системі ProZorro проходять в три раунди, під час яких учасники можуть знизити остаточну вартість закупівлі. Не рідко недобросовісні замовники штучно завищують очікувану вартість закупівель. Та ще й прописують вимоги до учасників таким чином, що в результаті на аукціоні змагаються лише «свої» фірми. Останні реально не торгуються, а тільки імітують зниження ціни на пару відсотків. В результаті держава підписує контракт за ціною вище ринкової.

Разом з тим, ті замовники, які ставлять собі за мету навпаки зекономити бюджетні гроші, залучають до аукціону якомога більше підприємців. Через конкуренцію значно знижується остаточна ціна на закупівлі. Регулярні пости першого заступника міністра економіки Макса Нефьодова під назвою #зрадоперемогатижня досить часто фіксують унікальні випадки економії понад 50% на окремо взятих торгах.

Загалом станом на квітень 2018 року різниця між очікуваною вартістю закупівель та сумою укладених контрактів склала 45 млрд грн. Експерти таку цифру називають номінальною економією.

Міф 2: На ProZorro перемагають іноземні фірми, які постачають неякісні послуги

 

Правда: Профільний Закон “Про публічні закупівлі”, система закупівель ProZorro, а також успішна практика доброчесних замовників дозволяє закупити якісні послуги у відповідального підприємства за ринковою ціною.

Згідно з чинним законодавством одним із основних принципів проведення закупівель є недискримінація учасників. Це означає, що чиновники не мають права умисно обмежувати доступ до торгів будь-яким підприємствам. Тобто, в системі ProZorro на абсолютно однакових умовах заробляють як українські, так і іноземні компанії.

Втім, і на учасниках закупівель лежить обов`язок  чесної конкуренції.

Не рідко на бюджетних підрядах хочуть нажитися аферисти. Останні беруть участь у аукціоні, демпінгують. А після підписання контракту шантажують замовника зірвати постачання товару на критично важливі об’єкти, якщо не буде піднята вартість товару. Такі афери мають особливо небезпечні наслідки для лікарень, шкіл, армії і т.д. Подібні нечесні дії притаманні і вітчизняним, і іноземним компаніям.

Захиститися від аферистів тендерні комітети можуть лише за умови, самостійного опанування всіх технік підвищення відповідальності учасників під час електронних закупівель. Успішні організатори торгів прописують умови участі в аукціоні і умови забезпечення виконання бюджетного контракту так, що аферистам стає дорого та не цікаво подаватися на тендери.

Міф 3: ProZorro зриває тендери, через що замовники не можуть здійснювати свою діяльність

Правда: Антимонопольний комітет України як орган оскарження може зобов’язати замовника відмінити закупівлю за неможливості виправити порушення в процедурі торгів.

Профільний закон про закупівлі встановлює чітко визначену процедуру оскарження процедури закупівлі учасником до Антимонопольного комітету України, якщо вимоги організатора торгів якимось чином обмежують конкуренцію.

За умови, що виправити порушення неможливо, тендер відміняється. Відтак замовнику необхідний додатковий час на організацію та проведення нових торгів. У підсумку  одна конкретна закупівля може розтягнутися в часі до двох-трьох місяців і більше. Такий стан справ є знову ж таки особливо критичним для соціальної сфери. В регіонах часто спалахують скандали через відсутність харчування в садочках та школах після відмінених Антимонопольним комітетом аукціонів. Це дає підстави звинувачувати саме систему ProZorro у зриві закупівель.

Разом з тим, наведені ризики можна попередити, якщо замовники відповідально та професійно без обмежень пропишуть вимоги до учасників торгів. Тоді, до Антимонопольного комітету не буде, що оскаржувати.

Твердження про те, що ProZorro блокує тендери через корупцю взагалі не мають змісту. З 2016 року 100% інформації про перебіг закупівлі є відкритою. Зокрема, це і документи, які подають учасники, а також контракти, укладені з переможцем. Детальний аналіз такої інформації дійсно може викрити корупцію чи певні її елементи. Наприклад, змову на торгах, фіктивність фірми, підробку документів і т.д. Але ProZorro не робить висновки з інформації, а лише наводить статистику, а також вказує на ризики. А от із підозрілою інформацією вже працюють конкретні люди: громадські розслідувачі, державні аудитори, поліція, СБУ, НАБУ і ГПУ.

Міф 4: Благодійні, грантові чи інші кошти громадських організацій мають витрачатися через ProZorro

Правда: Публічні закупівлі, тому і називаються публічними, що стосуються тільки державних грошей. Зокрема це гроші національного та місцевих бюджетів, державних і комунальних підприємств, установ та організацій. В усьому цивілізованому світі публічні кошти витрачають за певними процедурами, які називаються тендери. Логіка тут проста. Не буває грошей держави. Є гроші громадян, які на утримання держави та чиновників платять податки. Відтак, такі гроші мають витрачатися максимально прозоро та ефективно без корупції.

Приватний та громадський сектор мають право залучати та витрачати гроші, як їм заманеться в межах законодавства та домовленостей з партнерами.

Закон «Про публічні закупівлі» враховує кращу світову практику, і чітко визначає коло замовників, які зобов`язані витрачати кошти через систему ProZorro. Громадські організації та благодійні фонди теж мають проводити тендери, але тільки в тому випадку, якщо витрачають кошти, отримані на діяльність з бюджету.

Міф 5: Закон «Купуй українське…» не нашкодить системі ProZorro

 

Правда: Законопроект «Купуй українське…» містить положення, які здатні обмежити доступ бізнесу до системи ProZorro.

Останній рік цей законопроект з гучною популістською назвою тримає в напрузі всю закупівельну спільноту. Під кінець 2017 року докумеент був проголосований парламентом в першому читанні.

Однією із новел цього документу є збільшення до двох десятків паперових довідок, які будуть необхідні для участі на аукціонах. Хто брав участь на тендерах до 2016 року, той пам`ятає страшну корупцію, яка висмоктувала з підприємців десятки тисяч гривень хабарів за довідки.

У принципі, тому і з`явилася електронна система ProZorro, яка поклала край круговій поруці. Це підтверджується свіжою соціологією. Найсуттєвішими перевагами у використанні ProZorro бізнес називає такі: участь у тендерах в режимі онлайн – 84,4%, зменшення рівня корупції – 65,2%, простота оформлення документів для участі в тендері – 63,2%.

На думку незалежних експертів закладені обмеження для конкуренції в законопроекті «Купуй українське…» з`явилися умисно. Аби полегшити перемогу на торгах великому бізнесу, який спонсорує політиків.

Замість висновків, варто ще раз підкреслити, що ProZorro – це зручний інструмент для ефективного витрачання бюджетних коштів. Яким або вчаться користуватися. Або намагаються зламати. І часто саме ті, кому не вдається сплести «схему» навколо закупівель і вдаються до поширення міфів, що реформи не було, і ProZorro не працює.

Гліб Канєвський, Центр “Ейдос

Залишити коментар