Цей день в історії

Створення СНД – крок вперед чи рух за інерцією?

Це питання може вдаватися риторичним. Однак справді цікаво, якою бачили місію нової організації її творці?

Як останній крок в процедурі ліквідації Радянського Союзу як держави, 21 грудня 1991 року керівники 11-и з 15 колишніх радянських республік підписали в Алма-Аті (Казахстан) Декларацію про утворення Співдружності Незалежних Держав. Підписантами стали Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан і УкраїнаЛише Грузія, котра переживала труднощі громадянської війни, і прибалтійські держави Латвія, Литва та Естонія, відмовилися від приєднання до СНД. Столицею нового наддержавного утворення було обрано Мінськ. Для Михайла Горбачова утворення СНД стало останнім сигналом для усвідомлення того, що держава, першим президентом якої він був, припинила своє існування. Через чотири дні він подав у відставку.

Основні цілі організації:

  • Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;
  • Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;
  • Забезпечення прав і свобод людини;
  • Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;
  • Взаємна правова допомога;
  • Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.

Конфлікт на сході України спонукав керівництво країни спочатку звести роль нашої держави в СНД до мінімуму (2014 р.), а згодом – у 2016-му – повністю припинити членство.

Цей день в історії