Цей день в історії

Річниця об’єднання Німеччини

Майже півстоліття ця країна була розділена на дві частини. Об’єднана Німеччина отримала повний суверенітет не тільки у внутрішніх, а й у міжнародних справах.

Згідно з рішеннями Ялтинської конференції, після своєї капітуляції Німеччина  була поділена країнами переможцями на 12 територій: дві з них (Східна Пруссія і Східна Померанія) відійшли до СРСР і Польщі, одна (Саар) – до Франції, а решта, як і територія Берліну, були поділені на чотири окупаційні зони. У 1948 році між союзниками виявилися розбіжності, що вилилися в повномасштабний кризу, безпосереднім приводом для якої стала грошова реформа в Тризонії (окупаційних зонах США, Великобританії та Франції) – з 21 червня протягом року СРСР блокував залізничні і автомобільні шляхи союзників в західні сектори Берліна, що знаходяться під їх контролем, сподіваючись привести західних союзників до столу переговорів з метою зберегти цілісність Німеччини.

Підсумком берлінської кризи стало об’єднання в травні 1949 року земель, що перебували в західній зоні окупації, у Федеративну Республіку Німеччини (ФРН). Західний Берлін став автономним самоврядним містом, пов’язаним наземним транспортним коридором з ФРН; у відповідь на це в жовтні 1949 році в радянській зоні окупації була створена Німецька Демократична Республіка (НДР).

Прапор ФРН на площі Республіки в Берліні

У жовтні 1989 року в надрах СЄПН виникла опозиція, яка не без підтримки Михайла Горбачова домоглася зняття Хонеккера з усіх партійних і державних постів, в листопаді громадяни НДР отримали право на вільний виїзд з країни, що привело до падіння Берлінської стіни. На перших демократичних виборах в НДР, які відбулись в 1990 році, перемогу отримала Християнсько-демократична партія – надії на підтримку існування НДР в якості соціалістичної альтернативи капіталістичній ФРН зазнала повного краху і нове керівництво країни почало інтенсивні переговори з ФРН про об’єднання. Однак якщо внутрішні аспекти об’єднання були визнані всім світом справою самих німців, то зовнішні стали предметом дипломатичної боротьби. На адресу уряду ФРН надійшли так звані «сім запитань Шеварднадзе», в яких СРСР цікавився майбутнім територіальним та безпековим устроєм Європи і військовою доктриною об’єднаної Німеччини. У травні і серпні 1990 року були підписані два договори про умови приєднання НДР до ФРН – територія НДР була включена до складу ФРН, і дію конституції ФРН було поширено на нову територію, а німецька марка ФРН була оголошена офіційною валютою НДР.

12 вересня 1990 року в Москві ФРН, НДР, СРСР, США, Велика Британія, Франція підписали Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини, який містив рішення з усього комплексу питань об’єднання Німеччини. У Європі не створювалася нова держава, а розширювалася федеративна Республіка Німеччина, яка існувала з 1949 року, її зовнішні кордони були проголошені остаточними, що було закріплено у відповідних документах, підписаних ФРН із Польщею та Чехією; Німеччина зобов’язалася не висувати жодних територіальних претензій до інших держав, відмовлялась від виробництва, володіння, розповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї.

Урочисте входження нових земель до ФРН відбулося 3 жовтня 1990 року – об’єднана Німеччина отримала повний суверенітет не тільки у внутрішніх, а й у міжнародних справах.

Цей день в історії

Залишити коментар