Культура

Різдвяний хліб крайчун – символ достатку, врожаю та здоров’я

Вже післязавтра світ відзначатиме Різдво Христове за Юліанський календарем. Отже, настав час подумати про страви, які прикрасять Ваш святковий стіл. Хоча завбачливі господині вже давно склали меню, однак нагадати про деякі традиційні страви ніколи не буде зайвим.

В багатьох сім’ях печуть спеціальний різдвяний хліб – крайчун, – який має бути пісним, і з “пупком” – заглибленням по центру. У різних регіонах його наповнюють хто медом, хто зерном з останнього врожаю, хто колосками пшениці, а під нього кладуть гроші. Крайчун, як правило, не оздоблюють, але тут усе залежить від побажань господині, тому ми зробили його з традиційним плетінням. До слова, багато господинь місять більше тіста, аби залишилося і на бобальки – відомі кульки з тіста, які на святковий стіл ставлять запареними, облитими медом і посипані горіхами й маком.

Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан зазначає, що хліб з медом найчастіше готують у Перечинському, Великоберезнянському, Воловецькому районах. На Воловеччині, зокрема, популярна традиція малювати медом з різдвяного хліба хрестики на чолі у діток, аби ті протягом року не хворіли.

У моїй родині мед до столу подають на тарілці разом із зубчиками часнику. Перед початком вечері кожен бере зубчик, вмочує його в мед і перед тим як з’їсти, приказує: “Аби я був здоровий, як часник, а солодкий, як мед”. Традиції кожної родини відрізняються, наше завдання – їх зберегти і передати далі.

Для цього рецепту крайчуна потрібно 600 грамів борошна, 25 грамів дріжджів, 50 мл олії, трохи солі, столову ложку цукру, склянку теплої води. Тісто має бути пісним, тому ні яєць, ні молочних продуктів не використовують.

Спочатку готується опара. Для цього потрібно покришити дріжджі, змішати їх з цукром, двома ложками борошна і залити теплою водою. За 20 хв у теплому місці наша опара підійметься, а це значить – можна місити тісто.

У просіяне борошно додається сіль, олія, опара, і при замісі трохи теплої води. Води треба додавати стільки, аби вдалося замісити тісто, вливаючи її поступово.

Замішене тісто ставимо у тепле місце на дві години, збільшитися воно має мінімум у два рази. Як тільки підніметься перший раз – проткніть його лопаткою, аби вийшло повітря.

За дві години тісто готове до використання. Ще раз вимісіть його на дошці. На дотик воно має бути еластичне та ніжне. Майте на увазі, що в духовці воно підійметься у два рази, тому в округлу форму кладіть його не вище, ніж до середини бортика.

Про “пупок”. Традиційно його роблять за допомогою металевого “погарчика”, у нашому варіанті ми зробили його з фольги, яку для ваги наповнили сіллю.

Перед тим, як поставити крайчун до розігрітої духовки, ми змастіть його олією і потримали 30 хвилин у теплому місці, аби він підріс. Далі випікайте 40 хвилин у духовці при температурі 200 градусів, але тут усе залежить від особливостей побутової техніки.

Із тіста, що залишилося, можна зробити заготовки на бобальки. В одних районах для приготування бобальок використовують кульки з тіста, в інших роблять палички. Одні палички ріжуть на шматочки до того, як ставити випікати, інші – як витягнуть з духовки. Як бачите, техніка приготування різниться.

Випікати бобальки слід 10-15 хвилин, залежно від розміру. Зберігати можна кілька днів, а запарювати – безпосередньо перед подачею на стіл.

За матеріалами “Про Захід

Залишити коментар