Економіка

Підсумки першого року роботи системи ProZorro

Питання “На що витрачаються бюджетні кошти?” та “Яка вартість товарів та послуг, які отримує певне підприємство?” хвилюють багатьох українців.

Реформа публічних закупівель в Україні розпочалась у лютому 2015 році з пілотного проекту і у два етапи (з 1 квітня та з 1 серпня 2016 року) набула законного статусу через набуття чинності ЗУ “Про публічні закупівлі”, який і визначає необхідність використання електронної системи закупівель ProZorro. Станом на початок 2017 року система охоплює закупівельний процес восьми типів закупівель, описаних у законі, що зобов’язує відображати всі закупівлі понад 50 тис. грн,  і наказі ДП «Зовнішторгвидав України» – наразі ”ДП ProZorro”. Електронна система з’єднує головний портал із мережею приватних торговельних майданчиків. Дані, отримані у процесі взаємодії з системою, зберігаються в центральній базі даних, є загальнодоступними і використовуються для здійснення моніторингу.

Але ухвалення закону та перехід до ProZorro не є єдиними результатами реформи.

Рис.1. Частка державних закупівель в ВВП за країнами
Джерело: Статистика OECD (2013) та власні розрахунки (2013)

Інфраструктурні та інституційні зміни

  •  Реформа зробила сферу публічних закупівель більш помітною для ширшої публіки, відкритість системи підвищила рівень обізнаності громадян щодо сфери публічних закупівель та доступу до результатів торгів.
  • Реформа об’єднала всіх замовників, учасників та Колегію з розгляду скарг Антимонопольного комітету в єдиній електронній системі, яка покриває всі типи процедур і всі етапи окреслені Законом про публічні закупівлі. Українська електронна система, на відміну від систем країн ЄС, є комплексною та включає всі етапи процедури закупівель в одній системі. Це полегшує процес моніторингу та зменшує адміністративні витрати з обслуговування закупівлі.
  • Україна як член Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA підписана 18 травня 2016 року) стала ще більш відкритою для іноземних учасників і отримала доступ до закупівель за кордоном.
  • Електронна система спростила доступ до торгів для учасників, зокрема МСП, знизила рівень витрат на адміністрування як самої системи з боку держави, так і витрат на адміністрування процесу з боку закупівельників та учасників і в цілому прискорила процес закупівель.
  • Моніторинг процесу закупівель, який охоплює електронна система (публічний та професійний модуль аналітики на базі QlikView), став більш простим та доступним.
  • У рамках реформи відбулась децентралізація торгових майданчиків: станом на кінець березень 2017 року працює 15 акредитованих приватних торговельних майданчиків (для всіх закупівель) замість одного державного. Комерціалізація цього сегменту додала конкуренції між майданчиками і, як це очікувалось творцями, має забезпечити постійне вдосконалення послуг.
  • Використання стандарту відкритих даних у процесі закупівель забезпечило доступність інформації, таким чином позитивно впливаючи на рівень сприйняття прозорості влади. Доступність даних зменшує асиметрію інформації і дає рівні можливості для участі у публічних тендерах.

Реформа підштовнула зміни і в суміжних до публічних закупівлях сферах (початок розробки положення про моніторинг закупівель, впроваждення електронних державних послуг на основі ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» тощо), впровадження прозорих механізмів продажу державного майна через систему “Прозорро. Продажі”)

Залишити коментар