Культура

Публічна школа іконопису в Ужгороді: засновники, історія, успіхи (ФОТО)

Протягом п’яти років в Ужгороді діє монастир ордену братів менших капуцинів. Розташований він на базі колишньої котельні в Новому районі.

Перші ченці приїхали до Ужгорода з Польщі на запрошення єпископа Мукачівської греко-католицької церкви владики Мілана. Невдовзі з’явилася парафія Пресвятої Євхаристії й розпочали будівництво монастиря Стрітення Господнього, який став першим у світі монастирем капуцинів візантійського обряду.

За словами ігумена Адама Трохимовича, чия родина походить з Тернопільщини, орден капуцинів покликаний допомагати там, де є потреба. Тому капуцини завжди поселяються серед людей. Однією із родзинок монастиря капуцинів в Ужгороді є школа іконопису, до якої можуть записатися всі охочі. Навіть відсутність досвіду малювання не має вас зупиняти!. За п’ять років навчання пройшли близько 300 учнів, третина з яких продовжила малювання.

“Школа іконопису – це не тільки фахові знання, але й духовна робота і навіть своєрідний відпочинок”,  – розповідає Отець Адам..

Розпочиналася школа ще в стінах єпископської резиденції, відтак перейшли до семінарії, а нині діє при їхньому монастирі. Раніше практикували навчання протягом одного тижня. За цей час приїжджі опановували певні ази малювання, окрім того, пізнавали духовну культуру краю – дерев’яні та муровані храми, зразки іконопису тощо. До школи приїжджало навіть чимало іноземців.

Зараз ченці набирають невеликі групи від 4 до 12 чоловік і займаються кілька разів на тиждень. Теоретично ікону можна намалювати за 30 годин, але у кожного виходить по-різному.

“Метою ікони є молитва, це наче вікно через яке людина зустрінеться з Богом. Нині іконопис переживає відродження, бо в людей відчувається духовна спрага. А через мистецтво вони зустрічаються з Богом”, – зазначає отець Адам.

Наймолодшому вихованцю школи 13 років, а найстаршому – 70. Але зазвичай приходять люди зрілого віку, котрі мають змогу присвятити час своєму розвиткові. Малюють на спеціально для цього підготованих липових дошках,. Використовують натуральні пігменти – охру, золу, змелені кісточки винограду тощо. Їх змішують із яєчним жовтком, вином та водою. Використовують техніку сухої кісточки. Спочатку вчать найпростішого, а згодом ускладнюють завдання.

Богдана Бушко, студентка коледжу мистецтв, завершила першу свою ікону й планує продовжувати їх малювати, бо відчуває радість від такого творення. Дівчина зізнається, що малювання ікон складається з понад 20 етапів. Їй найбільше подобається процес, коли від темних тонів йдуть до світлих, бо ікона – це світло.

Отці-капуцини кажуть, що не слід кожну ікону оцінювати лише з естетичного погляду, адже їхні автори проходять складний духовний шлях, внутрішню еволюцію. Охочих навчитися малювати ікони настільки багато, що капуцини навіть відмовилися від публічних оголошень про набір слухачів.

За матеріалами Uzhgorod.net.ua.