Цей день в історії

Початок гетьманування Івана Мазепи

Щодо постаті цього гетьмана точиться чимало суперечок як серед професійних істориків. так і серед тих, хто просто цікавиться минулим своєї країни. Спробуємо розібратися, яку роль відіграв Іван Мазепа в історії України.

Іван Мазепа народився близько 1644 року в селі Мазепинці Білоцерківського повіту в сім’ї українського шляхтича. Освіту Іван Мазепа здобув у Київському колегіумі та у Варшавській Єзуїтській школі, продовжив навчання в Західній Європі. Знав кілька мов: польську, латинську, італійську, німецьку, татарську. З 1659 по 1663 роки служив при дворі польського короля Яна Казимира. Повернувшись в Україну, служив у гетьмана Правобережжя Петра Дорошенка, ставши згодом генеральним писарем, а після переходу в 1674 році до гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича, служив у Переяславському полку й, відзначившись воєнним хистом і мужністю, був обраний генеральним осавулом.

Завдяки впливу Василя Голіцина, фаворита російської царівни Софії 4 серпня 1687 року на козацькій раді в селі Коломак (нині – Харківська область) Іван Мазепа був обраний новим гетьманом Правобережної України. Тут же були підписано і Коломацькі статті з московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, які декларативно підтверджував козацькі права і привілеї, але обмежували політичні права гетьмана та українського уряду.

У своїй зовнішній політиці Мазепа продовжив лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії України і уникнення прямої конфронтації з Московією. У внутрішній політиці гетьман спирався на козацьку старшину, низкою законів відособивши козацтво як клас, провів реформу судочинства й податкової системи, встановив максимальну панщину два дні на тиждень, дозволив селянам винокуріння на власні потреби, організував і фінансував будівництво церков по всій Гетьманщині, опікувався Київською академією, був меценатом науки і мистецтва. В 1689 і 1695 роках Мазепа брав участь в походах Петра I на завоювання Криму і Приазов’я, котрі, в суперч сподіванням гетьмана, не принесли Україні ніяких сприятливих результатів.

У 1705 році Станіслав Лещинський, котрий став польським королем при підтримці шведів, запропонував Мазепі вступити до шведської коаліції. Ці переговори велися в таємниці аж до 1708 року – Мазепа волів дочекатися вирішальної сутички у Північній війні, котру в 1700 році Петро I почав проти шведського короля Карла XII. Але восени 1708 року, отримавши від Петра I наказ надіслати війська на допомогу російській армії, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра. Однак це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством – у всіх церквах, навіть тих, котрі будував Мазепа, його ім’я піддавали анафемі, а його вчинок, з подачі Петра I, трактувався як підпорядкований особистій вигоді.

Після поразки шведів у липні 1709 року в Полтавській битві, план Мазепи на становлення України як самостійної держави зазнав повного краху.

Карл XII з рештою війська і гетьман з козаками врятувалися втечею до Молдавії. Іван Мазепа помер 8 вересня 1709 року. Його було поховано з усіма почестями в православній кафедральній церкві св. Юрія у місті Галац (нині – Румунія). Восени 1999 року його тіло було перепоховане у Батурині.

Цей день в історії

Залишити коментар