Економіка

Покращення економіки України залежить від роботи центробанку

валюта

Найнебезпечніший етап кризи українська валюта пройшла. Високі процентні ставки, серйозні валютні обмеження та безпрецедентне за масштабами очищення банківської системи вдарили по бізнесу і стали дуже болючими ліками для економіки.

Валерія Гонтарева стала першим українським центробанкіром, який відмовився від шкідливої практики фіксованого курсу, та ініціював перехід до політики інфляційного таргетування. Ситуація, в котрій опинилася Україна, вимагала прийняття й інших жорстких та політично складних рішень. В результаті спільного позитивного впливу жорсткої фіскальної політики Міністерства фінансів, монетарної політики НБУ, виконання ряду умов програми МВФ урядом та відновлення цін на сировину врешті-решт українська економіка та валюта стабілізувалися.

Монетарна політика – не точна наука, тому суперечки довкола українських рішень можуть точитися в академічних та експертних колах іще довго, і не лише серед українських фахівців. Можна говорити про те, що ці гіркі ліки можна було б давати в меншій концентрації або в інший час, що валютна лібералізація мала би бути проведена швидшими темпами як мінімум в частині торговельних операцій для забезпечення підтримки експортерів, дискутувати щодо рівня процентних ставок, який був би достатнім для зупинення падіння гривні.

За нормальної геополітичної ситуації президентські чи парламентські вибори точно не мають бути орієнтирами для монетарної політики центробанку. Але так чи інакше якихось якісно інших ліків просто не існувало, і в цьому сходяться і світові, і українські експерти.

В ідеалі інші органи влади (включаючи податківців, митників, правоохоронців та суди) під час криз також мають брати на себе відповідальність за економічну стабільність, забезпечуючи якомога сприятливіше бізнес-середовище, але у випадку України цього, на жаль, не сталося.

У квітні 2017 року Валерія Гонтарева написала заяву на звільнення, 10 травня її останній робочий день. Вже у травні на її місце може прийти новий голова центробанку. Центр економічної стратегії хотів би бачити загальний напрямок монетарної політики НБУ у майбутньому незмінним. Йдеться про такі основні завдання:

  • Втримати політику інфляційного таргетування на противагу добре знаній в Україні політиці фіксованого обмінного курсу. Не можна допускати накопичення нових дисбалансів поточного рахунку платіжного балансу, особливо поки рівновага хитка, а резервів замало, щоб покрити імпорт та короткострокові борги держави.
  • Утриматися від видачі рефінансування та «монетарного стимулювання» окремих галузей чи підприємств під політичним тиском. Цей ризик є одним із найбільш небезпечних для сталого розвитку та довгострокової стабільності країни.
  • Продовжити валютну лібералізацію, в перспективі зробивши гривню вільно конвертованою. Це вимагатиме реформ не лише з боку НБУ – інвестиційна привабливість країни, яка є передумовою припливу капіталу, вимагає рішучого реформування судів, правоохоронних органів, митниці та податкової адміністрації, а також належного ставлення до інвесторів на місцевому рівні. Але саме валютна лібералізація та інтеграція в європейський економічний та фінансовий простір в перспективі дозволять Україні стати рівноправним учасником глобалізованої економіки, українським підприємствам – вбудуватися у «ланцюжки доданої вартості», а громадянам забезпечити собі надійні заощадження.
  • В жодному разі не піддаватися політичному впливу (чи то утримування курсу, чи монетизація ОВДП для фінансування бюджетного дефіциту). Ми бачили, яким руйнівним може стати, до прикладу, зволікання із рішучими заходами через наближення виборів. Монетарна політика центробанку мусить бути незалежною, від цього залежить як економіка, так і добробут мільйонів громадян.

Дізнайтеся більше за посиланням.

Залишити коментар