Суспільство

“Переселенська блуканина” – шлях ВПО крізь призму гри (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Три роки тому в лексиконі українців вперше з’явилося слово “переселенець”. Тоді ж можна було вперше почути численні історії про те, як ці люди виїжджали з місця проведення бойових дій, шукали житло на новому місці, проходили через бюрократичні формальності.

В кожного своя особлива історія. Проте одне діло, чути такі розповіді, а інше – пережити це на власному досвіді: з усіма пригодами, труднощами та доланням перешкод. Тут варто зупинитися і подумати “А що б в такій ситуації зробив/зробила я?”

Подумати над цим питанням тепер можна під час соціальної гри “Переселенська блуканина”, яку розробила програма “Радник з питань ВПО” спільно з самими внутрішньо переміщеними особами.

Презентація цієї гри для громадських активістів, що працюють з ВПО, днями відбулася в Ужгороді.

“Переселенська блуканина”, що викликала жвавий інтерес та неоднозначну дискусію у суспільстві, в ігровій інтерактивній формі  показує  шлях людини, яка вирішила виїхати з окупованих земель до України та має намір інтегруватися у суспільство, а також,  які перешкоди доводиться їй долати на цьому шляху” – зазначила під час презентації Анжела Бабкіна.

На думку розробників, настільна соціальна гра “Переселенська блуканина” є одним із способів поговорити про проблеми даної категорії населення.  Це – симуляція досвіду 1,6 мільйона українців з числа ВПО. Гра повинна сприяти розумінню суспільством та владою проблем переселенців та подоланню стереотипів про них.

Присутні мали змогу не лише дізнатися про виникнення даної ідеї, а також спробувати пройти всі “лабіринти” переселенців, взявши безпосередню участь в самій грі.

“Саме з цією метою і створена гра. Пройти шлях переселенця може одночасно 5 осіб, які потраплять у ситуації, в яких опиняються внутрішньо переміщені особи в реальному житті. А таких проблем чимало:: це й відсутність житла, роботи, отримання соціальних виплат тощо”, – підкреслила пані Анжела.

Цікаво було спостерігати з емоціями учасників, коли зробивши кілька “кроків”, вони зіштовхувалися з певними проблемами. Потрібно віддати належне організаторці: вона не лише спостерігала за грою, а й пояснювала, що ті чи інші дії означають, наводила приклади з життя, які вже неодноразово траплялися з тими, хто опинився в такій ситуації. Серед цих ситуацій є як ті, що трапляються з багатьма людьми з числа ВПО, так і ті, що можна віднести більш рідкісних випадків.

По завершенню гри присутні мали заповнити анкети, що характеризують емоційний стан гравців та спостерігачів після неї. Адже ті уявлення, переконання та власне ставлення до переселенців, що були до цього, зазвичай змінюються після.

Карпатський Оглядач

Залишити коментар