Економіка

Особливості державних закупівель природнього газу в Україні (ІНФОГРАФІКА)

Як відомо, щороку Україна витрачає чималу суму грошей на закупівлю природнього газу.

Ринок публічних закупівель газу

На початку 2015 року Верховна Рада ухвалила новий Закон “Про ринок природного газу” (Закон України «”Про ринок природного газу”, № 329-VIII, від 09.04.2015 ), який демонополізував постачання цього ресурсу для бюджетних організацій та інших державних замовників. Закон виконує вимоги Європейського енергетичного співтовариства, які передбачають, що газові мережі і постачальники палива не можуть бути однією і тією ж юридичною особою.

Бюджетні установи і державні підприємства отримали змогу купувати блакитне паливо на відкритих торгах у будь-кого, а не тільки у власника газорозподільної мережі – одного з публічних акціонерних товариств, “облгазу”, як раніше. Після відокремлення розподілу та постачання на ринку почали оперувати переважно обласні газзбути, засновані операторами розподільчих мереж (напр., ТОВ “Запоріжгаз Збут”, засноване ПАТ “Запоріжгаз” )  та інші дочірні підприємства облгазів (напр., ДП “Газпостач” ПАТ “Тернопільміськгаз”). Проте на ринок також зайшли приватні трейдери, які до цього працювали у приватному секторі, і посунули позиції традиційних постачальників. (“Ринок газу: реформа від реформи різниться”, 2017).

Новий Закон  “Про ринок природного газу” вступив в дію з 1 жовтня 2015 року, а з 1 серпня 2016 року всі закупівлі держпідприємств, комунальних та держустанов відбуваються виключно в системі Prozorro.

Тому для нашого дослідження ми обрали період з 1 вересня  2016 року по 31 грудня 2016 року, за який взяли дані по закупівлях товару по коду CPV (09123000-7) “Природній газ” з модуля аналітики http://bipro.prozorro.org. За цей час в Prozorro було оголошено 6 229 закупівель природного газу на суму 27,14 млрд грн. 63% (17 млрд грн) цієї суми – це закупівля технологічного газу для функціонування газтранспортної мережі “Укртрансгазом”, де, зазвичай, постачальником стає НАК “Нафтогаз України.

За виключенням “Допорогових” закупівель” та “Звітів про укладений договір” до нашої вибірки потрапили біля 1000 закупівель на 1 млрд 300 млн гривень.

I. Переваги аукціону над неконкурентними процедурами для ринку газу

Після цього ми мали змогу зробити головний експеримент нашого дослідження – порівняти, як відрізняються стартові (очікувані)  та кінцеві (контрактні) ціни в переговорних процедурах та аукціонах. Цей результат графічно зображений нижче.

 

Майже завжди за правило є те, що середня очікувана ціна на аукціоні вища, ніж під час переговорної процедури. Але економія, яка досягається на аукціоні, компенсує надто високу стартову ціну.

Крім того, отримані нами результати вказують на суттєву відмінність між конкурентними і неконкурентними закупівлями в питаннях оплати (ці дані ми взяли з угод між постачальником та замовником). Так, аукціони частіше дають замовникам можливість постоплати за спожитий газ, тоді як неконкурентні зазвичай передбачають передоплату.

Загалом, врахувавши такі фактори як резервована ціна, об’єм закупівлі, період закупівлі, ціни попереднього періоду, регіон, в якому було проведено закупівлю, спосіб оплати та тип постачальника (Збут/Дочірнє під-во облгазу, чи інший тип постачальника), на основі регресійного аналізу(табл.2) ми отримали підтвердження нашої початкової гіпотези про те, що закупівля через аукціон є більш вигідною. Ця різниця складає, в середньому, 322 грн на 1000 м3 код.

Зауважимо, що результат вказує на те, що ціна також залежить від кон’юнктури ринку (цін періоду та місяця – в грудні ціна найвища), регіону закупівлі (найнижча ціна в Центральному регіоні, найвишчі на Півночі та Сході), від об’єму закупівлі та типу постачальника.

  • В середньому, збути та інші дочірні підприємства продають за вищими цінами на 275 грн за 1000 куб.м.
  • Передоплата знижує вартість, в середньому, на 87 грн
  • Додатковий учасник (від 1 до 3 в 98,8% вибірки) в конкурентних надпорогових торгах дозволяє закупити, в середньому, за інших рівних умов, на 245 грн.


(Різниця між середніми наводиться без врахування інших факторів, які впливають на ціни)

Хоча отримані результати стосуються закупівель газу, модель можна розповсюджувати на будь-який товар, в якому можна визначити ціну за одиницю товару. Попередні розрахунки, наприклад, закупівель дизелю, офісного паперу та столових яєць,  показують такий же самий результат, який ми отримали в закупівлях природного газу.

II. Джерела втрат в публічних закупівлях газу

  1. Втрати через невдалі тендери – 7% (45 млн грн від суми контрактів)

Протягом вересня-грудня 2016 року 56% замовників мали закупівлі, що не відбулись. В середньому на одного замовника, що мав неуспішні закупівлі, припадає 2 невдалих тендера. Більшість (70%) невдалих тендерів стала підставою для проведення переговорної процедури закупівлі.

Якщо б закупівлі, що стали успішними із другої спроби, а також ті, що стали причиною для застосування переговорної процедури закупівлі, були проведені із першого разу (за середньоринковими цінами відкритих торгів у місяці неуспішної процедури), то на 736 закупівлях можна було б зекономити 45 млн грн або 7% від суми контрактів (653 млн грн) за відповідними закупівлями.

  1. Втрати через використання переговорних процедур замість відкритої процедури (аукціону) – 2% (10 млн. грн від суми контрактів – 423 млн. грн )

Надпорогові тендери на закупівлю природного газу для потреб опалення на конкурентному ринку, за замовчуванням, могли б проходити у 100% випадків за конкурентною процедурою – закуповуватись через аукціон. Проте 54% тендерів за вересень-грудень було проведено через переговорну процедуру,  46% – через відкриті торги.

87% всіх переговорних процедур (за очікуваною вартістю) було проведено за причиною того, що дві попередні процедури відкритих торгів були неуспішними та за причиною відсутності конкуренції.

У 77% випадків (75 процедур  із 97) переговорна процедура з причиною “Відсутність конкуренції” проводилась із обгрунтуванням, що на відповідній території діє лише один постачальник із дійсною ліцензією на постачання природного газу.

Якщо б ці переговорні процедури з причин “Відсутністі конкуренції” проводилися би за процедурою відкритих торгів, то економія (різниця між ціною переговорної процедури та середньоринковою відкритих торгів у відповідному місяці) для цих 75 процедур склала б 2 млн грн – 4% від очікуваної вартості за відповідною причиною.

  1. Відсутність фінансових інструментів для страхування від ринкових ризиків – 9% (62 млн. грн від суми контрактів в 75 млн. грн)

Ринкові та неринкові ризики, що мають вплив на закупівельний процес, можуть призвести до викривлення результатів закупівлі, що, в свою чергу, впливає на здатність замовника виконувати покладені на нього функції щодо виробництва і розподілу суспільних благ. Відсутність практики страхування від таких ризиків, в тому числі за відсутності фінансових інструментів, призводить до зміни істотних умов договору, і за умови, що відповідні зміни не перевищують законодавчі норми- вплив відповідних ризиків веде до укладання додаткової угоди.

На ринку природного газу протягом вер-гру 42% закупівель (388 з 928) мали додаткові угоди після укладання договору (додаткові угоди протягом жов 2016-бер 2017). В середньому, на кожну закупівлю припадає 3 додаткових угоди.

Як правило, ціна за одиницю в результаті додаткової угоди була значно вище ніж ціна за результатами відкритих торгів у відповідному місяці.

Якщо б замовники замість додаткової угоди повторно провели процедуру відкритих торгів (за середньоринковими цінами за одиницю у відповідному місяці) , то могли б зекономити 62 млн. грн або 9% від суми контрактів, що мали додаткові угоди.

VoxUkraine