Суспільство

Обставини, що є підставою для прийняття рішення про усиновлення дитини

Практично кожна родина мріє про діточок, а малеча, яка залишилася без батьківської турботи, – про маму і тата. Держава надає можливість таким сім’ям відчути радість батьківства. Проте для цього потрібно пройти ряд процедур.

Законом України від 15 лютого 2011 року № 3017-VІ, Україною було ратифіковано Європейську конвенцію про усиновлення дітей (переглянуту), вчинену 27 листопада 2008 року у м. Страсбурзі. Дана Конвенція застосовується до усиновлення дитини, яка на момент звернення усиновлювача про її усиновлення ще не досягла 18 років, не перебуває й не перебувала в шлюбі.

Усиновлення є дійсним лише за умови, що його здійснено рішенням суду або адміністративного органу (далі – компетентний орган).

Компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини.

Дитина може бути усиновлена лише в тому випадку, якщо усиновлювач досягнув установленого законом із цією метою мінімального віку; такий мінімальний вік не може бути меншим за 18 років і більшим за 30 років. Між усиновлювачем і дитиною повинна бути відповідна різниця у віці, ураховуючи найвищі інтереси дитини, бажано, щоб різниця становила принаймні 16 років.

Однак у найвищих інтересах дитини закон може дозволити відступ від вимоги стосовно мінімального віку або різниці у віці: коли усиновлювач є другим з подружжя батька чи матері дитини або у силу виняткових обставин.

Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім’ї.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та зокрема, з таких питань:

1) особистості, стану здоров’я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;

2) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;

3) причини, через які інший з подружжя не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя звертається із заявою про усиновлення;

4) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;

5) особистості, стану здоров’я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;

6) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області

Залишити коментар