Цей день в історії

Обрання Віллі Брандта канцлером ФРН

Його шлях до цієї посади був не простим: вимушена еміграція, ведення підпільної роботи та долання інших перешкод. Проте були й заслуги, що дали змогу увійти в історію того періоду.

Віллі Брандт народився 18 грудня 1913 року. У віці 17 років став членом Соціал-демократичної партії Німеччини, а після її розколу – членом Соціалістичної Робітничої партії (СРП). Після приходу до влади Гітлера 20-річний Герберт Фрам під псевдонімом Віллі Бранд нелегально перебрався до Норвегії, де по завданню партії мав створити осередок СРП. В Осло він вивчив норвезьку, а також журналістику в місцевому університеті, в 1940 році під час окупації Норвегії нацистами перебрався у Швецію, де офіційно отримав норвезьке громадянство і брав участь у керівництві підпіллям, кілька разів нелегально виїжджаючи до окупованої Норвегії, а в 1942 році став секретарем Міжнародної групи демократичних соціалістів.

Після війни повернувся до Німеччини як військовий кореспондент кількох норвезьких газет, Вже в 1949 році Брандт став депутатом від Берліна до першого бундестагу щойно створеної Федеративної Республіки Німеччини. У ніч з 28 на 29 вересня 1969 року в Західній Німеччині було підбито перші підсумки чергових парламентських виборів, у результаті яких уперше за час існування Федеративної Республіки від влади було відсторонено християнських демократів, що стояли біля витоків створення ФРН. 21 жовтня 1969 року “вічні опозиціонери” соціал-демократи створили соціалістично-ліберальну коаліцію з Вільною демократичною партією.

Найбільшим успіхом Віллі Брандта на цій посаді стала “Нова східна політика” – в 1970-1973 рр. ФРН підписала із СРСР, Польщею, Чехословаччиною та Німецькою Демократичною Республікою двосторонні договори, за якими Брандт від імені німецької нації визнавав, що Німеччина назавжди втратила свої східні землі, і гарантував, що його країна ніколи не намагатиметься повернути їх силою, а також чотиристоронню угоду із США, СРСР, Великою Британією і Францією про особливий статус Західного Берліна, за яким він формально перестав вважатися складовою частиною ФРН, хоча його громадяни отримали право подорожувати світом, в тому числі соціалістичним країнами, з паспортами ФРН.

У 1971 році нагороджений Нобелівською премією миру “на знак визнання конкретних ініціатив, що призвели ослаблення напруженості між Сходом і Заходом”. В 1972 році Віллі Брандт був знову обраний канцлером, проте через два роки був змушений подати у відставку після того, як його особистий референт виявився кадровим розвідником НДР. До 1987 року Віллі Брандт залишався головою Соціал-демократичної партії Німеччини, а головою міжнародного Соціалістичного інтернаціоналу – до дня своєї смерті 8 жовтня 1992 року.

Цей день в історії

Залишити коментар