Економіка Суспільство

На Тячівщині пройшов семінар “Формування та розвиток потенціалу туризму сільських територій”

Гарний відпочинок – це не лише дорогі закордонні курорти. Мальовнича природа Закарпаття стимулює до релаксації не менше, ніж гуркіт хвиль. Однак сучасні тенденції вимагають змін і в галузі відпочинку наодинці з природою.

Про кращі практики формування та розвитку потенціалу туризму сільських територій Тячівщини під час семінару для представників об’єднаних територіальних громад, власників садиб, готелів, приватних музеїв, органів влади розповів старший викладач факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ Олекандр Коваль.

Ініціатором семінару “Формування привабливості та розвиток потенціалу туризму сільських територій” виступив голова Тячівської районної ради Василь Каганець та КП “Агенція регіонального розвитку Тячівського району” у співпраці з Закарпатським ВП ЦРМС (проект U-LEAD “Підтримка децентралізації в Україні”, керівник Іван Дем’янчук).

Олександр Коваль наголосив на тому, що брак актуальної інформації про туристські ресурси та чинники можливого росту є однією з основних проблем розвитку туризму. Для того, щоб ліси, річки, гори стали туристським ресурсом, слід попрацювати: оцінити потенціал, вивчити попит на продукти, дослідити потреби ринку та підготувати конкретні проекти.

Ключовими питаннями для розвитку туристсько-рекреаційного потенціалу на території найбільшого за населенням сільського району Закарпаття й України є залучення інвестицій у будівництво доріг, комунікацій, розробку нових туристичних маршрутів, різних форм активного туризму, анімаційних програм, інформаційно-комунікаційної інфраструктури; розширення бази розміщення й харчування, інтеграція в наявні й тематичні туристичні маршрути, визначення центрів розвитку туризму, роботи з маркування стежок, розміщення стоянок для туристських автобусів та машин із відповідними умовами, облаштування інформаційними вказівниками по доріг, навчання для працівників індустрії туризму, збільшення якісного контенту в медіа, створення календаря подій тощо. Брак цих компонентів викликає неможливість ефективно управляти системою розвитку туризму гірських районів, ускладнює раціональність територіальної організації галузі туризму Закарпаття. Але принципово це слід робити з урахуванням антропогенного навантаження на екологію, недоторканності й розширення меж природних парків.

“Окремо варто вивчити питання щодо ключових моментів ідентичності культури і побуту району – зберегти та підтримати ініціативи приватних музеїв у селах Грушові, Калинах; створити ще кілька центрів розвитку культури, креативності. Це збільшило б привабливість району в туристичному сенсі. На їх основі варто побудувати комунікаційну концепцію й закріпити в свідомості споживачів чіткі асоціації, що можуть допомогти кристалізувати основи майбутнього бренду”, – підсумував Олександр Коваль.

Залишити коментар