Суспільство

Медична реформа: за що мають платити пацієнти?

В багатьох країнах світу медицина не є безкоштовною. Платити доводиться чималі гроші,  однак це тягне за собою і відповідні=у якість послуг, що надаються.

Сьогодні держава витрачає бюджет за зразком середини ХХ століття: даємо стільки-то на опалення, стільки-то на ліки, стільки-то на їжу.

Магія: давати гроші на зарплату, ліжка та опалення і чекати, що будуть лікувати людей. Так воно і виходить – зарплати виплачуються, площі опалюються, ліжко-дні виконуються на 120%. Система працює ідеально, всі показники в нормі, і тільки пацієнти у безпорадному гніві відчувають, що відбувається щось не те.

В цивілізованому світі система охорони здоров’я працює по-іншому. Лікарні отримують оплату за зроблену роботу – надані медичні послуги.

В оплату медичної послуги входять усі видатки за її надання:

– робота лікарів, медсестер та іншого персоналу

– комунальні видатки

– витратні матеріали та ліки

– амортизація обладнання

– адміністративні видатки тощо.

Це відповідальність лікарні – вирішувати, як оплатити із зароблених коштів зарплати, комуналку, матеріали. Ми питаємо лише за результат: пролікували пацієнта чи ні. Що це дає? Це дає головну річ, якої так бракує нашій медицині – зацікавленість лікарні в пацієнті, в тому аби він був здоровий та задоволений.

Звичайно, медицина накладає свої обмеження і оплата медичних послуг має свою важливу специфіку. Не може виникнути ситуації, коли лікарня має надати людині послугу, а в неї чогось не вистачає. Для цього ми маємо забезпечити фінансову і оперативну стабільність лікарень.

По-перше, ми маємо фінансувати лікарні наперед, авансом – щоб у них завжди були оборотні кошти.

Це робиться за довгими рамковими договорами – звичайно вони заключаються на декілька років. Гроші йдуть за пацієнтом, але з’являються в лікарні ще до його появи.

По-друге, для сталого розвитку лікарень, ми маємо планувати їх завантаження. Тобто, фіксувати в додаткових умовах приблизні обсяги і тарифи, які по закінченню періоду можуть коригуватися під точні фактичні цифри.

В такому випадку лікарня може нормально планувати розвиток, а держава –  фінансування.

По-третє, будь-яка послуга має свій код та набір коефіцієнтів, за якими розраховується її оплата. Для сімейного лікаря, наприклад, тарифи на дітей або людей похилого віку будуть вищі, ніж на молодь, яка потребує менше уваги лікаря.

Головне правило: чим більша в лікарні ефективність, чим більше пацієнтів, чим менше нецільових витрат – тим більше дохід, з якого можна виплатити гроші лікарям або вкласти у ремонт чи розвиток.

Зараз пацієнти отримують те, за що держава платить: опалене приміщення і наявність ставки лікаря. Коли держава почне платити за послуги, пацієнти почнуть отримувати їх.

Життя