Реформа державних закупівель, гармонізація українського законодавства в цій сфері із законодавством ЄС є одними з умов Угоди про асоціацію з ЄС. Як дана реформа втілюється в життя?
Ключові органи влади:
- Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. Є правонаступником Міністерства економіки, створеного у травні 1991 року законом УРСР. Після низки перейменувань указом президента України міністерство отримало поточну назву у грудні 2010 року.
- Державне підприємство “Прозорро”. Створене шляхом перейменування ДП “Зовнішторгвидав”. Належить до сфери управління Мінекономрозвитку.
- Антимонопольний комітет України (при оскарженні рішень). Створений на основі відповідного закону у листопаді 1993 року.
Цілі реформи
• Мінімізація корупції при держзакупівлях, забезпечення прозорості всього тендерного процесу.
• Спрощення тендерних процедур шляхом переводу їх в онлайн, економія державних коштів та часу.
• Залучення бізнесу до участі в державних закупівлях, підвищення рівня конкуренції.
• Забезпечення відкритості процедур держзакупівель, надання громадськості доступу до усіх угод для аналізу та контролю.
• Гармонізація українського законодавства з найкращими європейськими практиками.
Основні фундаментальні зміни за вищезазначеним законом були такі:
- Впровадження інноваційної електронної системи тендерів.
- Підвищення мінімальної вартості закупівлі для обов’язкового проведення тендеру: товари і послуги — від 100 тис. грн до 200 тис. грн, роботи — від 1 млн грн до 1,5 млн грн.
- Замовники більше не зобов’язані направляти річний план та зміни до нього в держказначейство.
- Учасники не зобов’язані подавати для участі в тендері інформацію і довідки, які знаходяться у відкритих джерелах.
- Довідки та інша документація щодо кваліфікаційних вимог тендеру тепер перевіряється тільки у переможця.
- Кількість державних органів, які втручаються в процес проведення тендерної процедури, зменшилася.
- Відкриття після закінчення торгів всього змісту пропозиції і вільний доступ до результатів оцінки пропозицій.
25 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла закон “Про публічні закупівлі”. Президент підписав цей закон 16 лютого 2016 року. Головне нововведення: проведення закупівель через електронну систему в 2016 році стало обов’язковим (для придбання товарів та послуг на суму більше 200 тис. грн, а також робіт на суму більше 1,5 млн грн): з 1 квітня — для центральних органів виконавчої влади і державних монополій, а з 1 серпня — для місцевих органів влади і комунальних підприємств.
Слід відмітити й інші важливі зміни у системі закупівель:
- До складу тендерного комітету публічних закупівель можуть входити професійні закупівельники.
- Введення поняття центральної закупівельної організації, яка створюється у випадку, коли замовників декілька, що спрощує систему закупівель.
- Перевірка остаточного бенефіціара компаній-учасників.
- Відмова в участі юридичним особам, які не мають антикорупційної програми або уповноваженого по реалізації корупційної програми, якщо ціна тендера перевищує або дорівнює 20 млн грн.
- Процедури державних закупівель діляться на відкриті торги, конкурентний діалог і переговорну процедуру закупівлі.
- Відкриті торги проводяться у формі аукціону з урахуванням нецінових категорій.
- Замовник обов’язково надає звіт про проведену закупівлю без використання електронної системи, якщо вартість предмету тендеру складає від 50 тис. грн до 200 тис. грн.
У травні-червні 2016 року за підтримки USAID було проведено опитування підприємців, яке показало, що використання системи ProZorro суттєво (27%) або частково (53%) зменшило корупцію в державних закупівлях. Якщо за традиційної “паперової” системи з корупцією стикалися 54% бізнесменів, то з появою ProZorro цей показник зменшився до 29%. Значний процент опитуваних (80%) зазначили, що ProZorro забезпечує простоту оформлення документів і значною мірою вирішує проблему відкритості, доступності та чіткості інформації про конкурс (68%) та про вибір переможця (57%). Реформа системи держзакупівель відкрила українським постачальникам робіт та послуг двері на відповідні ринки інших країн. 16 березня 2016 року Рада ухвалила закон, згідно з яким Україна приєдналася до угоди СОТ про державні закупівлі. Це рішення відкриває ринок держзакупівель всіх країн-учасниць угоди, який оцінюється у $1,7 трлн щорічно.
Громадські організації
За впровадженням реформи державних закупівель пильно стежать експерти, журналісти та громадськість. Серед організацій, які відстежують діяльність щодо імплементації реформи, можна виділити такі:
Незалежна аналітична платформа VoxUkraine — voxukraine.org
Громадянська платформа “Нова країна” — novakraina.org
Громадянська організація “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос””.
