Суспільство

Земельна реформа: досвід Естонії

Перехід до нових форм власності та господарювання розпочався в Естонії на початку 90-х рр. ЇЇ метою стало відновлення історичної справедливості і повернення права власності тих, хто володів землею до 1940 року.

За даними на 2011 рік, 3,9 мільйонів гектарів земель були розподілені наступним чином: 34,2% (1,5 мільйонів гектарів) повернені колишнім власникам або їх спадкоємцям, 32,9% (1,4 мільйонів гектарів) знаходяться у державній власності, 22,5% (980 тисяч гектарів) – приватизовані земельні ділянки, 0,8% (34 тисячі гектарів) – передані в муніципальну власність та менше 10% земель не внесені в кадастр.
Як відбувалась земельна реформа?

На сьогоднішній момент передача/продаж земель продовжується, багато угод розпочато і знаходиться в стані оформлення, що затримується через невідповідність інформації на місцевому і державному рівні. Через це держава дуже часто віддає перевагу оренді земель. Землі, що знаходяться у різних формах власності, формально є об’єктом вільного ринкового обігу та можуть продаватись, купуватись, бути передані у спадщину, даруватись та відчужуватись іншим чином відповідно до домовленості та за ринковою ціною. У 1995 році вступив в чинність закон, що дозволив іноземним фізичним та юридичним особам брати участь у операціях з землею за умови її обов’язкового використання у сільськогосподарських цілях протягом п’яти років. Цільове призначення землі можливо змінити лише після цього терміну при узгоджені з органами місцевих рад.

Після вступу Естонії в Європейський Союз його резиденти отримали повне право використовувати та розпоряджатись земельними маєтками на рівні з естонськими громадянами. Для громадян інших країн держава контролює використання ділянок площею понад 10 гектарів, а маленькі ділянки вільно продавались і продаються всім бажаючим, в незалежності від громадянства. Традиційно, середні (виробничі) естонські фермерства являються невеликими ділянками у 200-300 гектарів. Вони й складають переважну основу сільського господарства в державі.

Ціна держави

Залишити коментар