Суспільство

“Здійснювати мрії інших людей” – девіз наймолодшого сільського голови в Україні (ФОТО)

Артему Кухаренко лише 24 роки, а він вже голова села Подільське, що на Черкащині.Отримавши 80% голосів на виборах 2015 року, він став наймолодшим очільником сільської ради.

“А починалося вже жартома”, – розповідає хлопець, який уже майже два роки займається відродженням рідного села і доводить, що молодий вік – не перешкода такій відповідальній посаді.

Попри бажання стати артистом, закінчив Артем Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Спочатку вчився на історика, а на магістратурі продовжив навчання за спеціальністю “архіваріус” – працівник архівних установ і викладач вищих навчальних закладів. Каже, хотів поглибити свої знання у цьому напрямку, щоб коли стане головою, знати все, що відбувалося у селі. Отримав червоний диплом. Однак спів не залишив – то хобі ще з дитинства, яке приносить задоволення. Часто співає на концертах, брав участь у талант-шоу “Х-фактор”.

Головою свого рідного села хлопець став ще під час навчання в університеті, у 22 роки. А вирішив зайняти таку посаду ще у 17. І ось уже 2 роки Артем Кухаренко намагається змінити своє село. Розповідає, що коли йшов на вибори, мав стратегію, всі плани були розписані. І більшу частину з них уже виконав.

“Перше, що я хотів зробити – зробив ще до виборів. Це тренажерний зал. Ремонт робили самотужки з друзями, більшість за власні кошти, також допомогла одна політична сила. Обладнання подарували хлопці із золотоніського тренажерного залу. І зробили знижки на деякі тренажери”.

Крім того, відразу після зайняття посади Артем встановив безкоштовний WI-FI у центрі села, відремонтував дорогу.

“У нас не дорога була, а катакомби. І ми її відремонтували на 180 тисяч гривень. А по селу ми на дорогу наспівали самі – на концерті зібрали 25 тисяч гривень, доклали ще державні кошти”.

Також у Подільському зробили вуличне освітлення. У школі повністю поміняли вікна. Також зробили у спортивному залі новий дах. Крім того, у навчальному закладі облаштували куточок видатного артиста, композитора Олександра Вертинського. Його тітка була власницею хутору у селі Подільське і він сюди приїздив, після чого згадував про село у своїй книзі. Двічі на рік для дітей проводять літературні вечори, на які зі всієї області з’їжджаються викладачі із зарубіжної літератури. На честь Вертинського у селі також перейменували вулицю.

Хлопець зізнається, що іноді його популярність завдяки ЗМІ приносить користь. Відгукується багато людей, які хочуть допомогти. До прикладу, баскетбольна команда “Черкаські мавпи” замінила у школі баскетбольні кільця і облаштувала новий майданчик.

Капітальний ремонт також проводиться у будинку культури. Туди закупили нову апаратуру, відремонтували старі гітари. “У нас 25 років тому був колектив, там мій батько грав. І я зараз мрію його відновити”, – ділиться хлопець.

Облаштували пам’ятник “Обеліск слави”, відновили там вічний вогонь, встановили сонячні батареї – тепер навіть, коли у селі світла немає, обеліск освічується. А у подальшому, ділиться хлопець, хоче замінити все електропостачання у селі на сонячні батареї: “Я вважаю, що тільки технології врятують світ, і тільки вони зроблять людей незалежними від бруду грошей. Інколи цього бруду багато і люди псуються”.

“Село – це велика сім’я, і без сварок тут не обійдешся. Але все можна вирішити у розмові. Головне – почути людей. Я звик нікого не критикувати. Якщо хтось кращий за мене – я це визнаю. Якщо гірший – ніколи цього не скажу. Життя це гра. І має бути здорова конкуренція. Бо тільки у конкуренції, якщо брати політику, народжується істина. Тільки в суперечках і в якихось баталіях йде прогрес. Не буде конкуренції, я буду неактивним сільською головою”.

“Як молодий українець, який народився в незалежній державі, вихований простими батьками, я вважаю, що перш за все Україна має зберегти свою незалежність. Я, як простий сільський голова, ніколи б не вступив ні у Євросоюз, нікуди. Я б будував велику українську державу, яка буде конкурентно спроможною у всьому світі. Ми є держава, а не хтось, я є село, бо я тут живу. Треба піднімати власну економіку, мати партнерські відносини з країнами, торгувати там, де нам вигідно, заборонити продаж того, що можемо самі виробляти. Треба зробити гідні умови життя для людей, бо у нас люди бояться бути багатими, бояться грошей. А все починається з кожного з нас, бо кожна родина – це базовий елемент країни”.

Український інтерес

Залишити коментар