Суспільство

Здобувати вищу освіту повинні не всі?!

Давайте будемо чесними: вища освіта в Україні – це в більшості випадків папірець, що підтверджує, що ти п’ять років можеш займатися такою собі – марною діяльністю. Часто ще й за власні гроші.

До вашої уваги одна з історій…

Вітання. Я живу в Україні, мені майже тридцять років, у мене є диплом про вищу освіту … і я жодного дня не працювала за фахом. Думаєте, це історія про мене? Ні, вона про всіх нас.
 
Якщо в навчанні за денною формою ще є якийсь сенс, то отримання заочної освіти – така ж фікція, як енергетична зарядка води: працює тільки з самими наполегливими, і то не факт.

Диплом потрібен, щоб рекрутер не вилучив твоє резюме відразу після прочитання. Мені для інших цілей не знадобився

В зарубіжних країнах люди прагнуть здобути вищу освіту, щоб потім стати фахівцями і отримувати хорошу зарплату. Дійсно, існують професії, в яких без підтвердження кваліфікації нікуди – наприклад, лікарі або інженери. Але скільки потрібно країні юристів, бухгалтерів та економістів? Відповідь на це питання можна знайти, задавши своїм знайомим два питання:
а) хто вони за фахом;
б) ким вони працюють на даний момент.
 
Я – яскравий приклад. Ставши бакалавром права заочно в одному з комерційних ВНЗ, я не працювала юристом ні секунди. Зате за більш ніж 10 років трудової діяльності я встигла побувати: копірайтером, менеджером з туризму, оператором-колл-центру, маркетологом, менеджером проекту, продавцем-консультантом, smm-менеджером, помічником керівника з функцією рекрутера, менеджером зі збуту і, здається, на цьому список не закінчиться. Так, можливо, я міняла роботу занадто часто, але суть в іншому: за весь цей час про диплом у мене запитали двічі, обидва рази – щоб оформити трудову. У роботодавців не виникло питання, чому моя спеціальність не відповідає обраній посаді. І всюди навколо себе я бачу таку саму ситуацію.
 
Так навіщо мені потрібно було вищу освіту? Для того, щоб моє резюме не викинули в сміттєвий кошик ще на етапі особистої інформації. На жаль, нікому не цікаво, що в дипломі написано, але він повинен бути.

На щастя, Україна разом з усім світом йде до того, що диплом стане не єдиним гарантом професіоналізму.

По-перше, змінюється структурний підхід до роботи. Все частіше компанії звертаються до послуг фрілансерів, а там нікому не цікаво, які папірці лежать у тебе в тумбочці. На ринку фрілансу цінуються відгуки попередніх клієнтів і якісне портфоліо.
 
По-друге, величезна кількість талановитих самоучок готується відібрати твою роботу. Адже, погодьтеся, насправді ті знання, які ми отримуємо п’ять-шість років, цілком реально отримати за рік на курсах. Це стосується як гуманітарних спеціальностей, так і технічних. Моя подруга, фізик за освітою, за рік перевчилася на програміста-верстальника і влаштувалася працювати на удаленку в німецьку компанію. Зарплату їй платять в євро. А є у неї диплом програміста чи ні, нікого взагалі не хвилює.

Хоча бути занадто розумним не завжди добре

Але припустимо, ти реально визначився зі спеціальністю на майбутнє і щосили вчишся, щоб отримати класну посаду. А тепер сядь і подумай, чи є в цій країні для тебе робота?
 
Ще одна моя подруга, яка закінчила Києво-Могилянську Академію і ряд курсів з відзнакою, кілька років не могла знайти собі місце по причині “оверкваліфайд”. Для її розумних мізків і рідкісної професії у нас просто не було пропозицій. Вона теж влаштувалася віддалено в іноземну компанію. Там знадобилися дипломи про закінчення курсів, які вона закінчила сама за своїм вибором. Диплом з ВНЗ знову не знадобився.

Навіть американські універи не встигають за швидкістю змін в світі, що вже говорити про українські

У європейських країнах і в США без диплома про вищу освіту знайти престижну роботу складно, особливо в великих містах. Але там в універах викладають реально потрібні речі, і компанії рекрутують студентів ще до закінчення навчання. Хоча з урахуванням того, як швидко змінюється світ і застарівають знання, навіть американські универ не завжди встигають за цими змінами. Що вже говорити про нашу систему освіти, яка майже не змінилася з часів СРСР.
 
Потрібен приклад – та будь ласка! Скільки людей виходять з непрофільних гуманітарних ВНЗ з хорошим знанням іноземної мови та здатністю вільно нею розмовляти? Мало. Адже англійську викладають на будь-якої спеціальності. Але тобі-то мову вивчити допомогло спілкування в Інтернеті і перегляд відео на ютубі, а зовсім не зубріння за підручниками, чи не так?
 
Це вже не кажучи про те, що в Україні не вчать спеціальностями, які знадобляться в найближчому часі: дизайну віртуальної реальності, архітектурі живих систем, проектування промислової робототехніки, інженерії систем життєзабезпечення і багатьом іншим дійсно важливим речам.

Здобувати вищу освіту повинні не всі

Це дуже просто. Той, хто володіє знаннями, достатніми для складання вступних іспитів. Це повинно стосуватися всіх, включаючи пільговиків. Пільги можуть існувати, як в США, наприклад, в якості грантів на часткову або повну оплату навчання – це правильно і чесно. Неправильно віддавати місця відверто слабким абітурієнтам тільки тому, що ВНЗ зобов’язаний надати пільгові місця.

Я хочу, щоб українські студенти отримували якісну освіту, залишалися працювати в Україні і не боялися ставити сміливі експерименти, і в роботі, і в суспільному житті. Тільки так вони зможуть змінити країну. Можливо, це станеться не скоро. Але вже зараз кожен випускник школи може задуматися: а чи дійсно мені потрібно здобувати вищу освіту?

http://businessviews.com.ua

Залишити коментар