Цей день в історії

Звільнення в’язнів Бухенвальду

Друга світова війна увійшла в історію своєю масштабністю, т.я. в ній загинули не лише воїни, а й мирні жителі. Дехто потерпав від катувань через своє походження, що врешті-решт також призводило до смерті.

Концтабір “Бухенвальд” неподалік міста Веймар почав працювати в серпні 1937 року. За роки Другої Світової війни він став одним із настрашніших, після Освенцима, таборів смерті – в ньому не було газових камер, однак щомісяця в ньому гинули сотні, а часом тисячі в’язнів, котрі не витримували важкої праці, тяжких умов утриманння, тортур і медичних експериментів. Найжорстокішою у поводженні з в’язнями була Ілзе Кох, дружина коменданта табору, прозвана за свій садизм Бухенвальдською відьмою. Вона любила бити в’язнів батогом і колекціонувала різні побутові речі, зроблені зі шкіри жертв своїх тортур.

11 квітня 1945 року, коли 3-я американська армія вже наближалась до Бухенвальду, з гестапо у Веймарі подзвонили до адміністрації концтабору і повідомили, що надсилають вибухівку для знищення всіх слідів існування табору, включаючи і його в’язнів. Однак гестапо було невідомо, що на той момент, остерігаючися наступаючих американських військ, адміністрація табору втекла, і один з арештатнтів, який прийняв дзвінок, повідомив, що вибухівка вже не потрібна, оскільки табір вже підірвано. Як не дивно, цей трюк спрацював і зберіг життя тисячам людей.

У 1951 році західнонімецький суд виніс вирок у справі Ілзе Кох, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в’язнів і засудив її до пожиттєвого терміну ув’язнення. У 1967 році Бухенвальдська відьма покінчила життя самогубством, повісившись у тюремній камері на мотузці, сплетеній з простирадл.

Цей день в історії

Залишити коментар