Культура

Закарпатська обсерваторія «Білий слон” вважалася другою за значимістю в Європі і шостою у світі (ВІДЕО)

Споруда старої польської метеорологічної обсерваторії, що розташована на Чорній Горі, десятки років приваблює сюди туристів. Узимку обсерваторія так обростає снігом і льодом, що поляки назвали її «Білим слоном».

Появу цієї загадкової назви пов’язують і з іншим фактом. Деякі чиновники зі скепсисом ставилися до обсерваторії як наукового закладу, що вимагав великих коштів. В їхньому розумінні це був «білий слон» — химерний непотрібний задум.

До речі, при будуванні споруди, сітіни викладали з каменю-пісковику, який лупали з величезної скелі на вершині. Щоби мати пісок, товкли каміння, а щоби стіни були міцніші, крім цементу, в розчин додавали білок курячих яєць.

Обсерваторію урочисто відкрили 29 липня 1938 року. З цього приводу на гору Попіван прибули офіційні особи, а також група українських і польських астрономів.

Будівля обсерваторії мала форму дзеркального відображення латинської літери «L». Споруда складалась з готелю, який зі східного боку мав два поверхи, а західного, завдяки розташуванню на рельєфі — п’ять рівнів, а також із господарської прибудови та вежі. Башту-ротонду, де згодом встановили телескоп, звели на південному боці. Вона з’єднувалася з головним корпусом переходом по першому поверсі. На верхній рівень ротонди вели кам’яні спіральні сходи. Башту увінчував мідний купол діаметром десять метрів, що відкривався автоматично. Над метеорологічним приміщенням розташовувався оглядовий майданчик.

Як розповідали очевидці, з допомогою двох могутніх електронасосів із заходу до будівлі водогоном подавалася вода. Обсерваторія мала локальну електростанцію. На стінах збереглися кронштейни, на яких кріпилися металеві ліхтарі.

Над головним входом були стилізований герб-орел і напис польською мовою: «Обсерваторія астрономо-метеорологічна імені маршала Пілсудського». Територію обсерваторії обгородили кам’яним муром. Головний під’їзд та стежки вимостили каменем. Збереглися залишки постаментів, на яких, очевидно, стояли кам’яні скульптури.

Головний астрономічний інструмент замовляли в Шотландії

Головним астрономічним інструментом був астрограф з об’єктивом 33 сантиметри у діаметрі. Його замовляли в Шотландії, в Единбурзі. Цей прилад ще восени 1937 року доставили до Польщі, відтак транспортували на гору. Крім астрографа, з Единбурга надійшло ще декілька вимірювальних приладів. На астрографі велись фотографічні спостереження великих і малих планет, комет та змінних зірок. У 1938-1939 роках працівники обсерваторії отримали багатий матеріял спостережень, на основі якого були підготовлені наукові праці. Проте архіви «Білого слона» не збереглися.

На той час за своєю значимістю обсерваторія на Поп Івані була на другому місці в Европі після французької у Піренеях і на шостому місці у світі.

Так говорив астроном Хмелевський, який у той час там працював.

Але обсерваторія не проіснувала і двох років. Почалася війна, і сюди прийшли угорські війська. У 1941-1944 роках на вершині був обладнаний спостережний пункт. Відколи угорці залишили будівлю, вона не охороняється.

В 1944 році заснована Головна астрономічна обсерваторія АН України в Києві. Планувалося створити на горі Попіван її філію. План не здійснили.

«Білий слон» завмер. «Українська Академія Наук, — повідомлялось тоді в польській пресі, — учинила великий злочин перед українським народом і українською наукою, бо своєю бездіяльністю допустила знищення гірської наукової станції, в яку Польща ще шість-сім років тому вклала колосальні кошти».

Немала «заслуга» в розтягуванні обсерваторії належала жителям навколишніх сіл. Бойові дії різних періодів теж далися взнаки. До нищення споруди доклалися й туристи. Завдяки унікальній технології приготування цементного розчину й дотриманню всіх норм будівництва, в задовільному стані залишилися кам’яні стіни. Але час бере своє, і декілька років тому з північно-східного боку почалася руйнація і їх.

Детальніше у статті Василя Кобилюка “Білий слон у Карпатах”.

Залишити коментар