Політика Цей день в історії

Заборона Комуністичної партії України

30 серпня 1991 року в Україні постановою Верховної Ради була заборонена Комуністична партія. Припинення діяльності партії та її заборону було прийнято у зв’язку з причетністю Комуністичної партії України до «серпневого путчу».

 
Після провалу спроби державного перевороту 19-21 серпня 1991 року Радянським Союзом прокотилася хвиля стихійного засудження КПРС та масового виходу з її лав. Прагнучи відмежуватися від дій дискредитованого ЦК КПРС, 22 серпня політбюро ЦК КПУ засудило «авантюрну спробу антидержавного перевороту, вчинену групою, яка стала на шлях грубого порушення Конституції СРСР, нехтування законами Радянської держави, створення антиконституційних органів влади». 23 серпня голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл видав розпорядження про припинення діяльності Комуністичної партії на території області, а її приміщення були опечатані.
Питання оцінки діяльності КПУ у період путчу неодноразово порушувалося в ході позачергового засідання Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Першим про необхідність створення комісії для з’ясування діяльності «посадових осіб» упродовж трьох буремних днів заявив депутат Василь Червоній. На численні повідомлення депутатів про солідарність зі змовниками багатьох високопосадовців України голова президії Верховної Ради України Леонід Кравчук підтримав необхідність створення спеціальної комісії, яка б вивчила поведінку посадових осіб і сформулювала пропозиції щодо необхідності покарання у разі виявлення фактів їхнього сприяння Державному комітету з надзвичайного стану (ДКНС). На тому ж засіданні депутати заборонили діяльність осередків політичних партій у державних органах, установах, на підприємствах, у прокуратурі, МВС та КДБ республіки. Однак для створення зазначеної комісії та дозволу опечатати необхідні приміщення і запобігти втраті доказових документів того ж дня голосів не вистачило. Водночас неодноразово лунали заклики про неприпустимість огульного обвинувачення та переслідування усіх без винятку членів КПУ.
26 серпня 1991 року президія Верховної Ради УРСР утворила Тимчасову комісію президії Верховної Ради України для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, управлінь, об’єднань і організацій у зв’язку з державним переворотом 19-21 серпня 1991 року. До її складу на чолі з колишнім прокурором з Харкова Юрієм Гайсинським увійшов 21 народний депутат, зокрема Раїса Богатирьова, Юрій Костенко, Іван Салій, Лариса Скорик, Віктор Шишкін. Аналогічні комісії мали утворити Верховна Рада Кримської АРСР та місцеві ради народних депутатів, які за сприяння службових осіб та правоохоронних органів повинні були опечатати службові приміщення партійних комітетів КПУ і взяти їх під охорону. Того ж дня президія Верховної Ради України тимчасово припинила діяльність КПУ до з’ясування усіх обставин, пов’язаних з її діяльністю під час державного перевороту.
Цього ж дня відбувся напівпідпільний пленум ЦК КПУ, який засудив «вчинену групою заколотників з числа осіб, що входили до складу керівництва країни і КПРС, спробу здійснити державний переворот» та заявив про невмотивованість і неконституційність постановки питання про припинення діяльності КПУ й доручив на випадок тимчасового припинення діяльності КПУ представляти її інтереси групі осіб.
Спираючись на висновки комісії про те, що керівництво КПУ «своїми діями підтримало державний переворот і тим самим сприяло його здійсненню на території України», 30 серпня 1991 року президія Верховної Ради України ухвалила указ про заборону діяльності Комуністичної партії України. Майно відповідних партійних комітетів мали взяти на свій баланс Верховна Рада Кримської АРСР та місцеві ради народних депутатів, тоді як майно Управління справами ЦК КПРС та ЦК КПУ переходило на баланс ВР України. Правовою підставою для заборони стала частина друга статті 7 Конституції Української РСР, що забороняла створення і діяльність партій, націлених на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом.
 

Залишити коментар