Без рубрики Економіка Суспільство

Ера енергоефективності наближається

У Верховній Раді проголосували за  законопроект N4549 про внесення змін до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (щодо механізму закупівлі енергосервісу) . Прийнятий закон дасть можливість значно скоротити споживання газу бюджетними установами – на 700 млн. куб. м на рік.

“Коаліції” треба було визначитись, що таке енергонезалежність – це скорочення споживання енергії, зменшення потреби в імпорті та зменшення викидів парникових газів або ж лише нарощення видобутку за давнім звичаєм? І вона визначилась. Давши лише 157 голосів за Фонд енергоефективності в першому читанні, за законопроект про ЕСКО вони сьогодні дали ще менше – лише 145 голосів від БПП і “Народного фронту”. Я радий, що в залі вистачило 228 свідомих та відповідальних депутатів, які, попри інертність та безвідповідальність деяких членів “коаліції”, змогли врятувати законопроект. Але ризик був – лише 3 голоси стали вирішальними.

Програма енергонезалежності входить до переліку першочергових реформ відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”. В Україні функціонує 77 626 установ, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів як державного, так і місцевих рівнів. За підрахунками фахівців, витрати енергоресурсів на опалення бюджетних установ в Україні у 2-3 рази вищі, ніж у країнах ЄС на ці ж потреби. Для їх термомодернізації необхідно залучити від 4,2 до 8,5 млрд доларів США, в залежності від досягнутого класу енергоефективності.

Існує механізм, за допомогою якого можна залучити такі кошти без додаткових витрат з бюджету, “благодійних” внесків від населення чи пошуку кредитів. Це механізм енергосервісних контрактів або ЕСКО.

Інфографіка по ЕСКО від Екоклуб, Представництво Фонду ім. Г. Бьолля

Енергосервіс – це комплекс енергозберігаючих заходів, який здійснюється коштами виконавця таких заходів, а інвестиції згодом повертаються за рахунок зекономлених комунальних платежів. Наприклад, інвестор утеплює дитячий садок, а потім повертає таку інвестицію протягом 10 років за рахунок того, що отримує 80-90% зекономлених на рахунках грошей.

Оскільки замовниками ЕСКО є бюджетні установи, виконавці обираються за механізмом публічних закупівель. За 2016 рік було проведено 27 тендерів на здійснення термомодернізації ЕСКО-компаніями і підписано 19 договорів на загальну суму близько 7 млн грн. 35 муніципалітетів заявили про свій намір впроваджувати ЕСКО-механізм в бюджетній сфері. Державне агентство з енергоефективності створило відкриту базу потенційних об’єктів енергосервісу.

Проте з прийняттям Закону України “Про публічні закупівлі” та запровадженням системи Prozorro механізм ЕСКО зупинився. З літа 2016-го року неможливо було проводити закупівлі енергосервісу на електронних майданчиках, оскільки закон про ЕСКО має пряму прив’язку до старого, вже нечинного закону про державні закупівлі.

Для того, щоб перезапустити ЕСКО, необхідно було внести відповідні зміни до закону, передбачити можливість використовувати Prozorro, змінити термінологію.

Законопроект N4549, який передбачає такі зміни, був зареєстрований ще в квітні 2016 року. Цей законопроект давно пройшов перше читання, був доопрацьований профільним комітетом та чекав лише на винесення в зал для голосування в другому читанні.

Підтриманий законопроект N4549 дає змогу провести роботу над помилками та вдосконалити цей механізм. Основна мета – створити ринок енергосервісу і залучити якомога більше інвестицій.

За 2016 рік було протестовано механізм енергосервісу на місцях. Ми, автори законопроекту, при його розробці вивчали досвід проведених тендерів на енергосервісні контракти. До роботи над цим документом як перед першим, так і перед другим читаннями залучалися представники Держенергоефективності, Мінекономіки, КМДА, бізнесу та громадськості.

В прийнятому законі закладена низка змін, які зроблять енергосервіс більш привабливим для інвесторів:

– з’являється можливість проводити один тендер на кілька об’єктів;

– знімається законодавче обмеження по верхній межі платежів по договору;

– збільшується максимальний строк дії договору з 10 до 15 років;

– дається 5 років “кваліфікаційних канікул” для ЕСКО-компаній.

Закон взагалі має велике значення для економіки країни:

– зменшує витрати держави на термомодернізацію бюджетних установ;

– активізує малий та середній бізнес;

– створює “зелені” робочі місця;

– залучає приватний капітал.

Разом з тим, потрібно пам’ятати, що ЕСКО – це не чарівна паличка. Зараз кредитні кошти в Україні є надзвичайно дорогими. Перший час такі проекти фінансуватимуться, швидше за все, фінансовими організаціями, основною метою яких є проведення ринкових реформ, а не отримання прибутку, а також донорськими програмами.

Також, я переконаний, що кредити повинні надаватися саме ЕСКО-компаніям, а не муніципалітетам. Адже у таких компаній є більше спроможностей регулювати фінансові ризики та ґрунтовніші знання щодо самого механізму. Існують ризики, що компанії будуть прагнути вкладатися в окремі енергозберігаючі заходи, наприклад, в балансування систем теплопостачання. Запобіжником для цього має стати Prozorro та обрання переможця тендеру за показником ефективності енергосервісного договору.

Запуск закупівель енергосервісу через Prozorro стане можливим орієнтовно вже в середині 2017 року. Затримка пов’язана з тим, що потрібно розробити додаткове програмне забезпечення для Prozorro. Відповідально можу сказати, що цей закон є пріоритетним для муніципалітетів, про нього розпитували в Маріуполі та Дніпрі під час “Зеленої експедиції”, його активно лобіювали в КМДА. Вітаю Верховну Раду з тим, що ми спромоглись нарешті його прийняти.

Дякую співавторам законопроекту з БПП, НФ, РПЛ, Батьківщини та Самопомочі, які розробляли та лобіювали законопроект – це Домбровський О.Г., Галасюк В.В., Бабак А.В., Кацер-Бучковська Н.В., Чижмарь Ю. В., Войціцька В. М., Підлісецький Л. Т., Єфімов М. В. та Кужель О. В. Також щиро дякую професіоналам з ЄБРР, Саєнко Харенко, Держенергоефективності, КМДА, Асоціації “Інноваційний розвиток України” та інших експертів, без яких якісна підготовка законопроекту була б неможливою.

Залишити коментар