Економіка

Енергетична незалежність та безпека України: що потрібно зробити? (ІНФОГРАФІКА)

Важливою складовою процвітання української економіки є енергетична безпека. Тому питання зменшення обсягів імпорту енергоресурсів та ретельного вибору їх постачальників стає з кожним роком ще більш актуальним.

Протягом кількох останніх років енергозалежність України дещо зросла:

 

При цьому Україна має колосальний енергетичний потенціал.

При своєчасній модернізації нафтопереробної галузі випуск палива на шести українських переробних заводах міг би в 4 рази перевищити поточну потребу, а Україна могла б бути великим експортером бензину і дизпалива.

 

Рішення будь-якої проблеми починається з усвідомлення її наявності.

Для власне вирішення потрібно мати детально опрацьований план, яким є Енергетична стратегія України. База будь-якої галузевої стратегії – макроекономічний прогноз і сценарний аналіз розвитку економіки в довгостроковій перспективі. Без даного аналізу в принципі неможливо оцінити потребу країни в енергетичних ресурсах. Як наслідок, неможливо якісно і ефективно підійти до скорочення енергоспоживання, зниження енергоємності економіки, стимулювання енергонезалежності.

Енергетична стратегія України повинна точно відповідати на наступні питання:

  1. Яких цільових показників необхідно досягти за 5-10-15-20 років в кожному з підсегментів (вугілля, газ, нафта, електроенергетика).
  2. Як Україні вийти на самозабезпечення енергоресурсами протягом 5-10 років.
  3. Які кроки потрібно зробити для цього, в які терміни і етапи.
  4. Який інвестиційний ресурс необхідний для досягнення енергонезалежності, що стане джерелом інвестицій.
  5. Які інститути влади відповідальні за реалізацію Стратегії, хто і як контролюватиме виконання ключових KPI.

Згідно з оцінками Українського Інституту Майбутнього, Україна може вийти на повне самозабезпечення газом, нафтою і нафтопродуктами вже до 2022 р. Сукупний обсяг необхідних інвестицій у видобуток і переробку становить $20 млрд., в т. ч .:

  • в газовидобуток – $3,5 млрд.
  • в нафтовидобуток – $14 млрд.
  • в нафтопереробку – $2,0-2,5 млрд.

Щорічно Україна імпортує ядерне паливо на суму понад $500 млн., в той час, як інвестиції в будівництво заводу для його виготовлення оцінюються в $300-400 млн. З урахуванням ресурсної бази (Україна займає 1-е місце за запасами уранових руд в Європі) створення власного виробництва – це не тільки можливість відмови від імпорту, а й перспективи виходу на зовнішні ринки.

 

Завдання уряду полягає в тому, щоб створити всі умови для появи інвестресурсу в українських компаній і залучення іноземного капіталу і технологій в галузь.

 

Першочергові кроки уряду для досягнення Україною енергетичної незалежності.

Українці зможуть відчути ефект від запропонованих заходів вже через 3-5 років у вигляді зміцнення курсу гривні, зниження інфляції, стабільних цін на паливо, зростання доходів і купівельної спроможності.

 

Інвестиції у видобуток і виробництво вплинуть на зарплати працівників, призведуть до зростання виробництва і доходів у суміжних галузях, додаткових доходів Бюджету.

 

Потенційна загроза для енергетичної безпеки України – це баланс електроенергії.

 

Звідки прийдуть інвестиції

Джерелами інвестицій можуть бути:

1. Внутрішні ресурси ($4-5 мільярди): власні кошти компаній, кредитні кошти.

2. Зовнішні інвестиції ($20-25 мільярди): США, Китай, Великобританія, Польща, Франція.

3. Держава ($10-15 мільярдів): кошти ПАТ “Укргазвидобування”, державно-приватне партнерство, договори про суспільну діяльність, зовнішні та внутрішні займи.

Йдеться про мільярди дол. інвестицій. Внутрішній ресурс українських компаній сьогодні обмежений. Тому ставку потрібно робити на іноземні компанії: зокрема, американські, китайські, європейські. Саме вони можуть дати 80% необхідних інвестицій, в т. ч. в рамках державно-приватного партнерства.

Робота з інвесторами – головне.

Якщо ми хочемо залучити інвесторів, потрібно робити реальні кроки назустріч до них. Розповідати про перспективні проекти, показувати готові ТЕО, бути переконливими, послідовними і передбачуваними в нашому діалозі.

Саме таке завдання повинно стояти перед профільними міністерствами, Кабміном, МЕРТ. У свою чергу депутати Верховної Ради повинні контролювати виконання цього завдання, як пріоритетного в державній політиці.

Залишити коментар