Економіка

Деякі питання щодо статистики ВВП в Україні

Одним з показників економічної успішності країни є валовий внутрішній продукт (ВВП).

Він є ключовим макроекономічним показником, за яким вимірюється роль будь-якої країни у світовій економіці, а також напрям і амплітуда її економічного розвитку. Він покликаний охоплювати всю економіку. Відповідно, будь-яка недосконалість розрахунку має великий грошовий еквівалент. Тимчасом економісти порівнюють з ВВП велику кількість інших важливих показників (платіжний баланс, зовнішній борг, сальдо державних фінансів тощо) та роблять на підставі цього стратегічні висновки щодо економічної політики. До показників обсягу ВВП віднедавна прив’язані виплати України зовнішнім приватним кредиторам у 2021-2040 роках. Ціну помилки важко недооцінити.

У XIX столітті американський поет Джон Годфрі Сакс увійшов у історію знаменитим висловом “Закони, як і ковбаса, втрачають довіру мірою того, як ти пізнаєш процес їх виготовлення” (проте пізніше цю яскраву цитату в трохи зміненому вигляді приписали канцлеру Отто фон Бісмарку). Якби Джон Годфрі Сакс жив у XX столітті та мав досвід занурення у аналіз статистики ВВП, то, можливо, цитата була би ширшою. Проблема коректності підрахунку ВВП стосується не тільки України. Дане питання однаковою мірою стосується економік країн, що розвиваються.

Цікаво, що досвід України та Китаю в економічній статистиці має основоположні історичні паралелі. Генезис системи статистичних спостережень в обох країнах відбувався у рамках державної планової економіки, з політизацією підсумкових статистичних даних,  коли найбільша увага приділялася валовим фізичним обсягам виробництва, а не доданій вартості як такій.

Пріоритет “наздогнати та перегнати” замість “оцінити та підвищити ефективність” залишив відбиток і на статистичних звітах, і на дискурсі сучасної економічної політики України. У пострадянський час до цієї проблеми також додалася і проблема суттєвого обсягу тіньових операцій, що перебувають поза зором стандартних статистичних спостережень.

У статті Т. Тищук подано опис трьох методів розрахунку ВВП, але розглянуто лише один (виробничий). Зважаючи на особливості української статистики, цей метод вважається найбільш надійним (себто основним), але для продовження дискусії щодо якості українських статистичних даних варто поширити перехресний аналіз принаймні й на дані за двома іншими методами розрахунку ВВП – за категоріями кінцевого використання та категоріями доходу, із залученням допоміжних даних поза системи національних рахунків.

Таке розширення аналізу за порушеною тематикою дасть змогу глибше дослідити проблеми української статистики та може дати важливі висновки щодо стану та тенденцій тіньової економіки в країні, способів покращення системи статистичної звітності та обчислення агрегованих даних, а також може стати причиною коригування економічної політики держави з огляду на науково переосмислене розуміння валового внутрішнього продукту України. Стаття “ВВП Шредингера: Що не так зі статистикою ВВП в Україні” є поштовхом до фахової дискусії щодо таких змін.

Коментар Марії Репко, заступника директора Центру економічної стратегії

Цифра у 600 млрд грн., подана як неспівпадіння між двома методами підрахунку ВВП, дійсно вражає – це приблизно чверть обсягу економіки. Якщо виявиться, що статистичні дані можуть містити розбіжності такого масштабу у такому важливому показнику як додана вартість в економіці, потенційно під сумнів можна поставити че не будь-які інші показники статистики.

Всередині країни на базі показника ВВП прогнозується та розраховується державний бюджет, приймаються політичні рішення в економічній площині.  При цьому для зовнішніх партнерів показник обсягу ВВП, динаміки ВВП та ВВП на особу  – один із базових, ключових індикаторів інвестиційної привабливості країни, рівня життя, стану економіки, навіть геополітичних можливостей. Це справедливо як для МВФ чи Світового банку, так і для рейтингових агенцій та іноземних інвесторів.

Як саме перегляд ВВП на таку величину може відбитися на виплатах за варрантами, які Україна випустила під час реструктуризації суверенного боргу, – питання юридичної площини. У проспекті емісії цінних паперів прямо вказано, що власники варрантів не мають права оспорювати використану Україною методологію підрахунку ВВП або вимагати перерахунку виплат після перегляду. Але настільки суттєвий перегляд може стати причиною втрати довіри до емітента. У будь-якому разі, це наближатиме ВВП до бар’єру у 125,4 млрд доларів, після якого та за настання інших умов можуть починатися виплати.

Усвідомлюючи глибину проблеми, яка може постати перед Україною, якщо розрахунки автора статті підтвердяться або не будуть спростовані, офіційна відповідь Держстату і реакція з боку Міністерства фінансів та МЕРТ була би дуже доречною.

Коментар професора Каліфорнійського університету в Берклі Юрія Городніченка

Економічна статистика є ключовою компонентою для розробки політики, а валовий внутрішній продукт (ВВП)  – одним із найважливіших економічних показників. Дійсно, майже всі рішення на макроекономічному рівні засновані на ВВП і його складових. Чи повинен центральний банк підвищувати процентні ставки? Чи повинен уряд здійснити фіскальне стимулювання? Як змінюється добробут на агрегованому рівні? Відповіді на всі ці ключові питання вимагають добре виміряний ВВП.

З огляду на центральну роль ВВП для вироблення політики, життєво важливо мати високоякісний показник ВВП. Проте, вимірювання ВВП зіштовхується з низкою викликів, та великий розмір тіньової економіки є майже найбільшим з них. У такому середовищі неминуче, що різні підходи до розрахунку ВВП можуть не узгоджуватися та ці розбіжності можуть бути значними. Проте, методологія, що використовується для розрахунку ВВП повинна бути внутрішньо та зовнішньо узгодженою, так щоб у випадку існування розбіжності між різними методами, був простий та інтуітивно зрозумілий спосіб дати їй зрозуміле пояснення. Чи це є в українській статистиці?

Вимірювання ВВП зіштовхується з низкою викликів, та великий розмір тіньової економіки є майже найбільшим з них. У такому середовищі неминуче, що різні підходи до розрахунку ВВП можуть не узгоджуватися та, ймовірно це не сюрприз, що неузгодження може бути значним.

Т. Тищук робить серію перевірок, щоб відповісти на це питання. Зокрема, вона перевіряє, чи міра доданої вартості на основі методу, який імовірно повинен включати тіньову економіку (різниця між валовим випуском і проміжним споживанням) є більшою за показник доданої вартості на основі методу, який імовірно виключає тіньову економіку (сума доданої вартості компаній). Це проста перевірка, але вона показує, що поточна додана вартість в статистиці України не проходить її. Крім того, різниця вражає. Якщо для типової європейської країні відношення вузької міри до широкої дещо менше за одиницю (і набагато менше за одиницю для країн з великою економікою тіньового сектора), в Україні це співвідношення наближається до двох! Чому статистичне бюро України мають таку велику неузгодженість? Це відкрите питання, але ми знаємо, що повинні переглянути методи збору даних і розрахунку ВВП в Україні.

VoxUkraine

Залишити коментар