Економіка Політика

В. Гройсман VS А. Яценюк. При якому уряді, українцям жилося краще? ( ГРАФІК)

 

Одразу слід зауважити, що відповідальність за реформи в країні несе не лише уряд. Зміни законодавства, крім Кабміну, можуть ініціювати народні депутати та Президент. Жоден законопроект не може бути втілений в життя, доки він не підтриманий Парламентом та підписаний Президентом. Крім того, фінальний результат  часто залежать від ефективності процесів імплементації прийнятих нормативних актів.

Реформи в країні повільно просувались під час першого року роботи обох урядів, і команди Гройсмана і команди № 2 Яценюка (графік 1). Так, індекс іМоРе ніколи не приймав від’ємні значення, тобто весь час відбувались зміни законодавства, які сприяли прогресу реформ.
З кінця 2014 року VoxUkraine разом з незалежними експертами відслідковують зміни в регуляторному середовищі та розраховують індекс моніторингу реформ іМоРе, який може приймати значення від -5 (суттєвий відкат в реформах)  до +5 (суттєвих прогрес в реформах).

Рис. 1. іМоРе протягом першого року діяльності урядів

Джерело: дані іМоРе

В цілому, за версією експертів іМоРе поступ реформ в період роботи команди Гройсмана був повільнішим, ніж за часів другої команди Яценюка, проте і умови роботи урядів були різними.

Під час роботи другого уряду Яценюка економіка більше потерпала від негативного впливу конфлікту на сході країни та зниження цін на український експорт. Всі органи влади мобілізувались задля отримання фінансування від МВФ та інших західних кредиторів в обмін на важливі реформи.

В 2016 році, коли був призначений уряд Гройсмана, економіка стабілізувалась, а фінансування від іноземних кредиторів стало менш нагальним. А от популістські настрої настрої в Парламенті та опір з боку олігархів посилились, що негативно вплинуло на темпи прийняття законодавчих актів та їх якість. Крім того, зменшилась кількість quick wins  – реформ, які не потребують суттєвих зусиль. Загалом, чим далі, тим більше  фокус зміщується до імплементації тих законів, які були прийняті раніше. Це важливий процес, від якого залежить кінцевий результат, але він наразі знаходиться поза рамками оцінювання проектом іМоРе.      

Тим не менш, ми можемо зробити деякі висновки щодо активності уряду в частині змін законодавства. Вони не є комплексною оцінкою реформаторства  урядів, але дають основу для ширшого аналізу.

Обидва уряди були найбільш активними ініціаторами реформ порівняно з іншими органами влади. Під час першого року роботи уряду №2 Яценюка КМУ ініціював майже дві третини дві третини нормативних актів, які стосувались реформ в економічній та дотичних сферах. На другому та третьому місті – НБУ (20%) та народні депутати (12%). Уряд Гройсмана ініціював понад половину усіх реформаторських нормативних актів, прийнятих в країні під час першого року його роботи. НБУ та Парламент зберегли друге та третє місця (23% та  17% відповідно).

Рис. 2. Кількість реформаторських нормативних актів, які ініціювали державні органи* **

* до ініціатив уряду включено постанови, розпорядження КМУ, а також законопроекти, ініційовані КМУ, які були  схвалені Парламентом  та підписані Президентом
** кількість реформаторських нормативних актів оцінена за даними іМоРе

Що стосується напрямів реформ, то законодавчі ініціативи другого уряду Яценюка суттєво впливали на зниження можливостей для корупції та дерегуляцію бізнес середовища. Також була започаткована реформа ринку природного газу, що сприяло посиленню енергонезалежності держави.

Рис.3. іМоРе: прогрес реформ другого уряду Яценюка за напрямками*

* Прогрес визначено як сума балів за нормативні акти, які були ініційовані урядом та вливали на відповідний напрям. На графіку наведено напрями, де було досягнуто найбільший прогрес;
**Система соцзахисту серед іншого включає систему охорони здоров’я

Найважливіші нормативні акти, ініційовані міністрами під керівництвом Яценюка, які знижували можливості для корупції, включають передачу державних закупівель ліківміжнародним організаціям, відкриття понад 300 реєстрів та наборів даних,  ліквідацію монополії ДП Укрекоресурси, розкриття інформації про закупівлі підприємств, що підлеглі Мінінфраструктури. В сфері дерегуляції – Закон про дерегуляцію, який, згідно зі стандартами ЄС, спростив дозвільні та узгоджувальні процедури для бізнесу та зменшив вплив державних органів на суб’єкти господарювання; Закон, що запровадив принцип мовчазної згоди під час реєстрації платника податків; скасування обов’язкової сертифікації низки виробів і палива тощо. Серед важливих ініціатив у енергетичному секторі – перший етап приведення тарифів на газ для населення до імпортного паритету, закон про ринок природного газу, зняття мораторію на продаж майна боржників“Нафтогазу”, постанова про реформування корпоративного управління НАК Нафтогаз.

Уряд Гройсмана продовжив справу попередників щодо зниження регуляторного тиску на бізнес та реформування енергетичного сектору. Крім того, були зроблені перші кроки в реформі сфери охорони здоров’я.

Рис. 4.Прогрес реформ уряду Гройсмана за напрямками*

* Прогрес визначено як сума балів за нормативні акти, які були ініційовані урядом та вливали на відповідний напрям. На графіку наведено напрями, де було досягнуто найбільший прогрес;
**Система соцзахисту серед іншого включає систему охорони здоров’я

Для покращення умов ведення бізнесу уряд Гройсмана ініціював прогресивні зміни до Податкового кодексу, якими, зокрема, запроваджено єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ та передбачено ліквідацію податкової міліції. Також був затверджений порядок роботи “єдиного вікна” на митниці, врегульовано порядок подання електронних документів до органів ліцензування тощо. Серед основних подій в реформуванні енергетики – другий етап приведення цін на газ до імпортного паритету та затвердження плану реструктуризації  НАК Нафтогаз. В медичній сфері – запущено програму “доступні ліки” та визначено порядок відшкодування вартості лікарських засобів та надання субвенції місцевим бюджетам на таке відшкодування.

Таблиця 1. Найбільш важливі нормативні акти, які ініціювали уряди у перший рік роботи, за кількістю балів в Індексі моніторингу реформ

Другий уряд Яценюка Уряд Гройсмана
–  закон про державні закупівлі, +8.5 бала –  закон про ринок природного газу, +6.8 бала
–  закон про ринок природного газу, +6.8 бала –  постанова про затвердження плану реструктуризації НАК Нафтогаз, +4.8
–  закон про зниження кворуму загальних зборів акціонерного товариства, в якому держава є власником 50% акцій і більше, +6.0 бала – постанова про порядок роботи системи “єдине вікно” на митниці, +4.0
–  постанова про ліквідацію монополії ДП Укрекоресурси, +5.3 бала –  наказ про скорочення можливостей ДФС відкривати кримінальні справи проти підприємств, +4.0 балів
–  рішення про розкриття інформації про закупівлі підприємств, що підлеглі Мінінфраструктури, +5.3 бала –  зміни до Податкового кодексу, якими запроваджено єдиний публічний Реєстр заяв на відшкодування ПДВ та передбачено ліквідацію податкової міліції, +3.5 балів
–  закон про дерегуляцію, +5.0 балів  –  постанова про створення репозитарію академічних текстів, +3.3 бала
–  постанова про відкриття понад 300 реєстрів та наборів даних, +5.0 балів  –  постанова про спростування монополії обленерго в частині продажу населення многозонних лічильників електроенергії, +2.8 балів
–  запуск он-лайн сервісу Мінюстом, +5.0 балів – закон про спрощення реєстрацію ліків з США, Канади, Австралії, Японії, Швейцарії та країн ЄС, +2.5 балів
 –  закон про передачу державних закупівель ліків міжнародним організаціям,+ 4.6 балів  –  створення мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці ( див. 1 та 2), +2 бала
 –  рішення про он-лайн трансляцію тендерів підприємствами, що підпорядковані Мінінфраструктури, +4.5 балів  
 – постанова про скасування перереєстрації ліків  

Разом з тим, низка важливих сфер залишилася поза увагою обох команд. Серед них – пенсійна та земельна реформа, реформа освіти та повноцінне оновлення державної служби. Також тільки перші кроки зроблено в медичній реформі, не відбулося суттєвих зрушень у сфері приватизації. Деякі з цих реформ прем’єр Гройсман назвав пріоритетами уряду у 2017 році. Сподіваємось, що вони будуть втілені, незважаючи на зростаючий опір зацікавлених сторін та наближення виборів 2019 року.