Важливе Суспільство

Всі думають про зміни у школах ( Частина II)

Тренінги є частиною рішення, а не проблеми.

Учасники працюють над позитивною програмою, яку можна буде задіяти в школах.

А. Управлінці і експерти

В. Директори шкіл

С. Вчителі-предметники

D. Викладачі молодших класів

Управлінці і експерти за формування “великої картини”, що дозволить суспільству розгледіти нові виміри інституту шкільної освіти:

Результат пошуку зображень за запитом "освіта"

1. Сформувати в Україні власну модель освіти за формулою: “від цінностей до соціальних норм, від норм – до практик”.

2. Формування у школі і навколо неї атмосфери емоційної безпеки через нові моделі відносин і ставлення.

3. Орієнтація на  побудову індивідуальних траєкторій навчання як для вчителів, так і для учнів.

4. Введення у навчальний процес практик оцінки через формування портфоліо учня і наповнення його виконаними проектами.

Вчителі-предметники запропонували такі кроки:

1. Групи за рівнем здібностей для індивідуалізованого навчання (цей пункт викликає певні застереження, але він важливий як орієнтир на диференціацію).

2. Застосування підходу: проблема – пошук – проблема (але вже на новому рівні розуміння і складності).

3. Освоєння вчителем ролей коуча і тьютора.

4. Дозованість домашніх завдань (модульність навчання).

5. Функціональне розмежування ролей класного керівника, викладача предметника, “тіньового” вчителя.

6. Відповідальність учня через збільшення діапазону його свободи і можливості робити вибір.

Топ-5 рекомендацій від директорів:

1. Вправи для знаття психологічної напруги як для педагогічного колективу, так і для учнів.

2. 3міна навчального простору в бік його олюднення, і креативного використання.

3. Поширення практики робота в групах – включно з проектними групами педагог плюс учні.

4. Формування команди лідерів перетворень.

5. Партнерство з батьками за формулою: “вчитель за школу – школа за вчителя”.

Молоді і завзяті педагоги запропонували чотири ключових кроки, що допоможуть зробити початкову школу на крок ближчою до щастя:

1. Уроки мають включати ігрові оздоровчі моменти. Як мінімум: руханку, дихальні вправи, практики уважності.

2. Командна робота: вчителі плюс адміністрація у том, що стосується забезпечення навчального процесу; вчителі плюс батьки, плюс діти  у підтримці допитливості і відкритості до знань у позаурочний час.

3. Орієнтація на гармонійний розвиток дитини (замість гонитви за “результатом”).

4. Розвиток комунікативних навичок школярів: вміння спілкуватися, обстоювати власну думку, працювати в командах, сприймати думку інших, брати на себе відповідальність.

Звісно, це ще далеко не системне рішення. І тим більше – не чарівний ключик. Але, що цінно у подібних навчальних форматах для педагогів і  наведених висновках – вони є симбіозом практики і натхнення від нового досвіду.

Такий підхід дає змогу намацати реалістичну точку входу для змін у доволі невизначеному середовищі. Адже пропонуються кроки, які легко зробити вже сьогодні, з доступними вже тепер ресурсами і можливостями.

Джерелоhttp://www.pravda.com.ua