Цей день в історії

Винайдення “незникаючих зображень”

В наш час важко уявити собі якийсь захід чи важливу подію без фотографій, які робляться як на професійні фотокамери, так і на мобільні телефони. Але колись давно отримаи ці зображення було не так вже й легко.

У 1813 році відставний офіцер французької армії Нісефор Ньєпс почав займатись удосконаленням літографії і з часом прийшов до можливості заміни вапняка, з якого виготовлялись друкарські форми, на лист жерсті, вкритий асфальтовим лаком, розчиненим у олії. Оброблену таким чином пластину Ньєпс поміщав у камеру-обскуру і після кількох годин експозиції місця, куди попадало світло, тверднуло, а решту покриття Ньєпс хімічно видаляв, отримуючи форму, з якої можна було друкувати гравюри, які він назвав геліограмами (“намальованими сонцем”).

Перше стійке зображення подібним чином Ньєпс отримав у 1822 році, проте не зміг удосконалити процес і не досягнув комерційного успіху. У 1827 році він випадково познайомився із успішним власником паризької діорами Луї Дагером, який саме шукав спосіб для створення картин для своєї експозиції і також експериментував із зображеннями, отримуваними з допомогою камери-обскури. Вони уклали угоду на удосконалення методу Ньєпса, проте Дагер продовжив власні експерименти і в 1837 році досягнув перших хороших результатів, використовуючи пари ртуті, які проявляли зображення на мідній пластині, вкритій шаром солі срібла.

Після пожежі, що зруйнувала діораму Дагера і позбавила його засобів для подальших експериментів, він звернувся до відомого французького фізика і депутата парламенту Франсуа Араго, який 9 січня 1839 року на засіданні французької Академії наук представив доповідь про винайдення Луї Дагером способу отримання “незникаючих зображень”, названий ним дагеротипією. 10 серпня Дагер особисто зробив ще одну доповідь, яка мала сенсаційний успіх, – в обмін на право використовувати його винахід він отримав довічну пенсію від французького уряду і був відзначений командорським хрестом почесного легіону.

Перші дагеротипи отримувалися із використанням об’єктивів з низькою світлосилою, що вимагало великої тривалості витримки і робило зйомку портретів практично неможливою. Ситуація змінилась у 1841 році з винаходом об’єктива Йозефа Петцваля, що дозволило в 15 разів зменшити час витримки, і зробило портретну зйомку дуже популярною – люди вперше за помірну плату змогли отримати власне зображення.

Цей день в історії

Залишити коментар