Важливе Економіка Політика Суспільство

“Вилікувати” Україну – медична реформа (ІНФОГРАФІКА)

Українці оплачують 40% безкоштовної української медицини з власної кишені, а кількість лікарняних ліжок у нас більше в 1,5 рази, ніж в Іспанії (це не дуже добре). Реформа допомогла б вирішити ці проблеми, але за неї не проголосували.

 

МОЗ представив законопроект “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” – ключовий для медичної реформи. Міністерство сподівалося, що Верховна Рада затвердить закон до 16 травня, але – не судилося. Тепер реформа відкладається ще на роки. Розбираємося, собою являє українська  охорона  здоров’я зараз і чому її потрібно реформувати вже.

У чому полягає головна ідея реформи

Суть в тому, щоб розділити покупця послуг і постачальника. Зараз і купує, і продає медичні послуги держава, адже саме вона містить установи охорони здоров’я і оплачує роботу лікарів з бюджету. Плюс вона ж ще і контролює це все. Результат – неефективність, неякісні послуги, корупція.
Реформатори планували створити спеціальне автономне агентство по фінансуванню охорони здоров’я, яке могло б розпоряджатися грошима і стало б єдиним замовником послуг. Воно не володіло б медустановами, так само як і не керувала ними. Вони стали б самостійними і укладали б контракти безпосередньо з агентством.
Така модель створює конкуренцію за пацієнта. Чим більше людей вилікує установа, тим більше грошей воно отримає. А заробленими грошима воно зможе розпоряджатися на свій розсуд і витрачати їх на актуальні потреби. Крім того, в такій ситуації можна навіть залучати кошти з боку.
Власниками більшості установ повинні були стати місцеві громади, які стежили б за якістю послуг. Відповідальність держави, в свою чергу – виділення коштів для покупки гарантованого держпакету послуг для кожного українця.

Що це ще за пакет?

Гарантований держпакет – якийсь список базових послуг, на які ти зможеш розраховувати безкоштовно. Це, наприклад, первинна медична допомога, швидка допомога, вакцинація. У цьому ж пакеті у тебе будуть ліки і основні лікарські засоби, які використовуються при стаціонарному лікуванні.
Все, що в держпакет не влізло б, частково або повністю покривалося б пацієнтом. Це послуги лікарів без направлення, а також деякі лікувальні та діагностичні послуги. Нічого страшного, якщо врахувати, що і при нинішній “безкоштовної” медицини ти фактично платиш двічі: спочатку – податками, потім – в кишеню лікаря. Безкоштовна охорона здоров’я така безкоштовна, що пацієнт оплачує 40%. Такого немає ніде.
Сколько платят украинцы за бесплатную медицину

Однією з основ реформи є впровадження інституту сімейних лікарів

Це означає, що ти сам зміг би вибирати лікаря  і укладати з ним контракт – так звану декларацію про вибір лікаря пацієнтом. Ти став би роботодавцем, що наймає працівника – міг би розпитувати лікарів про їхню освіту, кваліфікацію, досвід. Згодом ця інформація з’явилася б в системі E-Health, а потім взагалі були б сформовані рейтинги лікарів і медустанов.
Минулий твій строгий відбір лікаря  виписував би лікарняні і рецепти, призначав обстеження і профілактику. А якщо щось піде не так, то змінити “доктора” можна в  будь-який момент.
Суть медицинской реформы
От чего зависит здоровье человека

У нас занадто багато лікарень і місць в них

Як не дивно, але це погано. Згідно з даними МОЗ, у 2015 році в Україні було 1800 лікарень, що мають в цілому 332 тисячі ліжок – це 780 на 100 тисяч населення (без урахування окупованих територій Криму та частини Донбасу). Олександр Квіташвілі, будучи ще міністром охорони здоров’я, оцінював загальну площу лікарняному інфраструктури в 24 мільйони квадратних метрів.

Може, так і треба? Україна ж велика країна

Справа в тому, що завантаженість медичних установ становить всього 30%. Тобто понад дві третини цієї величезної інфраструктури, по суті, простоює. І на цей простий постійно витрачаються гроші, щоб зберігати непотрібні ліжко-місця і приміщення в більш-менш пристойному вигляді. Ці гроші йдуть в нікуди.
Наприклад, в Ізраїлі, чия система охорони здоров’я вважається однією з найефективніших і де хотіли б лікуватися 39% українців, число ліжок складало в 2015 році 25,3 тисячі. При населенні в 8,3 мільйона це 304 ліжка на 100 тисяч осіб – приблизно в 2,5 рази менше, ніж в Україні. В Ізраїлі знають, на що гроші витрачати.
Схожа картина і в інших країнах: Іспанія, яка займає четверте місце в рейтингу ефективності охорони здоров’я, має 297 ліжок на 100 тисяч чоловік. Швеція, яку наводить у приклад той же Квіташвілі, має 270 місць на 100 тисяч населення. В середньому ж в країнах ЄС цей показник становить 520 місць. Загалом, у нас їх в півтора-три рази більше, ніж треба.
Количество больничных коек в Украине и некоторых других странах

Реформа могла б скоротити кількість місць в лікарнях, а вивільнені площі стали б використовуватися з розумом

Оскільки реформа передбачає зробити лікарні більш самостійними, автономними, то вони змогли б самі вирішувати, скільки койко-місць їм реально треба. А не підкорятися певним нормам, даними понад в рамках так званої системи Семашко – радянської моделі охорони здоров’я. Держава більше не платило б за ліжка, вважалися б тільки надані послуги. Кількість перетворилося б в якість.
Скорочувати планували за рахунок тих місць, які призначені для хворих, чиї недуги лікуються амбулаторно на первинному медичному ланці – тобто в звичних нам поліклініках. Квіташвілі планував до 2017 року вийти на 250-400 ліжок на 100 тисяч населення, але недавно останні побажання МОЗ стали скромніше – не більше 600 місць.
Яким би не було це скорочення, воно призвело б і до зменшення кількості персоналу лікарень. Бюджетні гроші перенаправити б на потреби пацієнтів, звільнені співробітники – були б перекваліфіковані, вивільнені площі планувалося віддати під хоспіси, діагностичні центри, готелі для родичів хворих. Все це корисніше, ніж порожні ліжка.
Медицина пронизана корупцією
І ідеологи реформи очікували, що рівень корупції вдасться знизити хоча б в міністерстві. Це повинно було статися в основному за рахунок відбирання у МОЗ багатьох функцій і децентралізації. З вдалим проходженням реформи через Раду, міністерство почало б займатися більш загальними питаннями на рівні всієї країни, такі як формування медичної політики.
Застаріла радянська система, й досі живуть в українських лікарнях і поліклініках, сприяє цвітінню корупції на місцях і прямо в кабінетах лікарів. За даними соціологічного дослідження, 25% українців стикалися з вимаганням з боку медичних працівників.
Причому в більшості випадків мова йде про суми до 500 гривень, а деякі не відмовляються і від полтиника. Тут, правда, треба сказати, що українці-пацієнти та самі заохочують корупцію: 59% зізналися, що прямо їсти не можуть – так хочуть віддячити лікареві тим чи іншим способом. Коньяк і шоколадка на столі лікаря – це українська класика.

 
 Корупція в медицині.

Необхідність конкурувати за пацієнта повинна була зробити докторів більш сумлінними і професійними, а передбачуване підвищення зарплати на первинному рівні – позбавити від принизливої необхідності канючити у хворих дрібниця. Ну а підгодовувати докторів солодощами і підпоювати спиртним ми повинні припинити самі.

Коррупция в медицине

88% українців лікуються в вітчизняних медустановах, і приблизно такий же відсоток пацієнтів незадоволені якістю отримуваних послуг. Навряд чи це збіг. Прийдешня реформа повинна була поправити це гнітюче становище, в корені змінивши відносини лікаря і хворого, а також принципи фінансування.
Джерело: http://businessviews.com.ua

Залишити коментар