Цей день в історії

Верденська “м’ясорубка”

19 грудня 1916 року перемогою завершилась друга французька наступальна операція під Верденом, завдяки якій закінчилась найдовша в історії людства битва, що тривала 303 дні. Величезні втрати, які сягнули майже мільйона чоловік, практична відсутність тактичного і стратегічного результату дали підстави називати її м’ясорубкою і вважати однією з найбезглуздіших операцій, хоча вона й знаменувала крах німецького стратегічного плану одним рішучим ударом взяти Париж і вивести Францію з війни.
На обкладинці: Німецький солдат у траншеї під час битви під Верденом, 1916 рік © Roger Viollet/Getty Images
Після ряду кровопролитних боїв 1914-15 років німецьке командування, враховуючи зростаючу перевагу Антанти, спробувало вирішити вислід Першої Світової війни на Західному фронті рішучим ударом на вузькій ділянці фронту і 21 лютого 1916 року розпочало потужний наступ на французькі позиції в районі міста Верден. П’ятиразова чисельна перевага забезпечила просування на 6-7 кілометрів, і швидку втрату французами практично всіх фортів в укріпрайоні за 220 кілометрів від Парижу.
Перед загрозою виходу супротивника на столицю французи були змушені перекинути під Верден близько 190 тисяч солдатів з інших ділянок фронту, завдяки чому німецький наступ було зупинено. Постійні взаємні обстріли із застосуванням важкої артилерії та снарядів з отруйними газами не давали можливості військам надійно закріпитись на позиціях і до кінця травня французи втратили близько 185 тисяч чоловік, німці – біля 200 тисяч, а сама битва з липняперейшла у фазу затяжного протистояння без яких би то не було значних успіхів з обох боків.

Зруйнований Верден після восьми місяців артобстрілів, жовтень 1916 року © Galerie Bilderwelt/Getty Images

Брусиловський прорив росіян на Східному фронті у червні та операція Антанти на ріці Сомма в липні змусили німецьке командування вивести з-під Вердена значну частину артилерії, що стало першим стратегічним успіхом французів. Вони продовжували артобстріли, поступово відвойовуючи втрачені навесні позиції, а в жовтні розпочали першу наступальну битву за ключовий форт Дуомон, який був захоплений 24 жовтня. Наступним ударом французи зайняли форт Вукс, що дало можливість їм просунутись більше як на 4 кілометри і вийти на позиції, які супротивники займали 24 лютого.
У Битві під Верденом брали участь майбутні керівники Франції та Німеччини: начальник Генерального штабу Пауль фон Гінденбург у 1925 році став президентом Німеччини, а командуючий Другою армією генерал Філіпп Петен у 1940 році очолив французький колабораціоністський уряд Віші
Друга наступальна битва під Верденом розпочалась 15 грудня і завершилась за два дні втратою німцями стратегічно важливих оборонних позицій біля містечок Вачеровіль, Лувемонті, Хардаумон та Лувмон-Кот-дю-Пуавр. Цей успіх дозволив французам створити неперервний фронт шириною до 3 кілометрів від Безонва до Кот-дю-Пойвре, до 19 грудня 1916 року зайняти всі найважливіші висоти в регіоні і позбавити німецькі війська будь-яких перспектив подальшого наступу.
Загалом битва за Верденом тривала 303 дні і стала найдовшою та однією з найкровопролитніших битв у історії людства – інтенсивні бої на невеликій площі у поєднанні із надзвичайно активним застосуванням артилерії спричинили жахливі умови для військ обох армій, які не мали можливості надійно окопатись, і, як наслідок, – величезних жертв. Підрахунок втрат тривав кілька десятиліть, у подальшому неодноразово уточнювався і станом на 2000 рік вважається, що у Верденській битві французи втратили 377 231 чоловік (з них близько 143 тисяч убитими), а німці – 337 тисяч (біля 162 тисяч убиими), хоча за деякими оцінками кількість жертв з обох боків становить понад мільйон чоловік.
Форт Дуомон, найбільша і найдосконаліша оборонна точка укріпрайону під Верденом, січень 1916 року

Форт Дуомон, найбільша і найдосконаліша оборонна точка укріпрайону під Верденом, січень 1916 року
Величезні втрати, практична відсутність тактичного і стратегічного результату дали підстави історикам назвати Верденську битву “м’ясорубкою” і однією з найбезглуздіших операцій Першої світової війни, хоча вона й знаменувала крах німецького стратегічного плану одним рішучим ударом взяти Париж і вивести Францію з війни. Досить швидко вона міфологізувалась у французькій історіографії і стала символом незламності французької нації (аналогічний символізм німці надали битви на Соммі).

Президент Франції Франсуа Міттеран (зліва) і канцлер Німеччини Гельмут Коль під час урочистей з нагоди роковин Верденської битви на меморіалі в Дуомоні, 22 вересня 1984 рокув © (BPA

Президент Франції Франсуа Міттеран (зліва) і канцлер Німеччини Гельмут Коль під час урочистей з нагоди роковин Верденської битви на меморіалі в Дуомоні, 22 вересня 1984 рокув © (BPA
З кінця 1960-х роках меморіал у Верденах перетворився на символ політики франко-німецького примирення, апогеєм якого стало 22 вересня 1984 року, коли канцлер Німеччини Гельмут Коль (чий батько воював під Верденом) і французький президент Франсуа Міттеран (який був у німецькому полоні під час Другої світової війни) протягом кількох хвилин, тримаючись за руки, стояли під дощем на кладовищі Дуомона.

Залишити коментар