Цей день в історії

Вбивство Степана Бандери

У четвер 15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціаністого калію, від чого той помер о 13-10. Судовий процес, що пройшов через два роки в Карлсруе, встановив, що наказ Сташинський отримав від керівника КДБ СРСР Олександра Шелепіна з відома першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова.

Після звільнення 25 вересня 1944 року з концтабору Заксенхаузен Степан Бандера оселився в Берліні і в лютому наступного року знову став керівником ОУН (р). У зв’язку з несприятливою ситуацією як в Україні, так і в Німеччині він тривалий час був змушений переховуватись від радянських і американських окупаційних властей, змінив багато місць проживання та уник кількох замахів, організованих радянською та польськими розвідками. На початку 1950-х років Бандера оселився в Мюнхені, куди через чотири роки до нього приїхали діти та дружина і де проживав під посиленою охороною, яка разом з німецькою поліцією запобігла ще кільком спробам замаху.

Богдан Сташинський був завербований КДБ 19-річним хлопцем, коли навчався у Львівському педінституті.

Сташинський зізнався у вбивствах Лева Ребета (вважався померлим від серцевого нападу) і Степана Бандери, чому надав неспростовні докази, і постав перед судом. В результаті специфіки тогочасного німецького законодавства, яке кваліфікувало дії Сташинського як посібництво у вбивстві, він був засуджений до 8 років ув’язнення. Через чотири роки він був звільнений, з допомогою пластичної операції змінив зовнішність, отримав новий паспорт і був переправлений за межі Німеччини, після чого його доля невідома.
Тривалий час СРСР заперечував свідчення Сташинського (хоча після його втечі 17 високопоставлених чинів КДБ втратили свої посади), і лише в 2005 році колишній голова КДБ СРСР Володимир Крючков визнав що «вбивство Степана Бандери було однією з останніх ліквідацій КДБ небажаних елементів».
Детальніше читайте на інформаційному ресурсі “Цей день в історії”.

Залишити коментар