Культура

Борис Кузьма: «Головне для художника – це міцно вірити у мистецтво»

В Україні в другу неділю жовтня відзначають День художника. Карпатський оглядач поспілкувався з людиною, яка своє життя присвятила цьому виду мистецтву. Заслужений художник України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі у галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, голова Закарпатської організації Національної Спілки художників України Борис Кузьма уже не перший рік займається розвитком та збагаченням культури нашого краю.

Заслужений художник України навчався на архітектурному факультеті Львівського політехнічного інституту, де отримав хороші знання з рисунку, скульптури, композиції, кольорознавства, історії мистецтва. Паралельно із архітектурою захоплювався мистецтвом графіки. І не випадково, адже для архітектора графіка є основою його діяльності.

Борисе Івановичу, коли намалювали свою першу картину?

Не пам’ятаю скільки років мені було, коли намалював у своєму житті першу картину. Це сталося в  дитинстві – хто вів тоді рахунок. Більш усвідомлену роботу намалював на початку 70-их років. Перша персональна виставка була у 1984-му році в Ужгороді в кафе «Форум», яке  тоді служило своєрідним «клубом творчої молоді». Там я виставив понад 20 різнопланових робіт. Це були перші спроби пера, котрі не мали чітко визначеної тематики. Більше почав працювати після закінчення ВНЗ, коли до мистецтва став відноситися більш серйозно, намагався творити, відшукати себе і знайти нову ідею,  якою рухатимуся в житті.

Чи хотіли б Ви писати не тільки картини, а й, наприклад, видати власну книгу?

Хотів би видати свою книгу з поглядами, про те, як потрібно відноситися до життя, мистецтва, людей та друзів. Є такі речі, що я нотую. У мене нема чіткої цілі, що ось завтра треба видати книгу.

Як зазвичай проходить робочий день художника?

Я не веду облік своїх картин. Але понад 1000 робіт уже намалював. У мене робочий день проходить не так як у звичайного художника, тому що є головою спілки. Адміністративна робота інакша, ніж творча, варто шукати золоту середину і приділяти час обом. Водночас маю тримати руку на пульсі, знати, що робиться в організації, яким чином влаштовувати виставки, як допомагати художникам, сформувати планери.

Скільки часу потрібно витратити на написання картини?

Важко сказати, скільки часу треба витратити на картину, бо інколи виходить написати протягом години. Бувають випадки, що художник може до полотна підходити декілька разів через тиждень чи місяць, шукати в ньому щось таке, щоб дійти до завершення. Найдовший мій період роботи над картиною – це декілька днів.

Натхнення може приходити дуже часто. Наприклад, зараз я вертався з Києва і цікавих думок щодо написання робіт виникло багато. Дуже добре мати із собою аркуш, щоб написати їх і потім реалізувати, бо інакше може забутися. Коли все записано – велика ймовірність, що думка реалізується у твір.

Чи може тільки працею художника заробити собі на життя?

Дуже важко. Практично неможливо. Одиниці можуть собі гідно заробити на життя. Зараз ми проживаємо важкий період, коли своєю працею багато не заробиш. Це є і велике приниження. Ринок мистецтва зараз не працює. Матеріали дуже дорогі, добре те, що є широкий вибір. Навіть вернути кошти за сам матеріал – важко.

Щоб Ви порадили художникам-початківцям?

Перш за все вірити в себе, у ту мету, яку перед собою поставили. Ну і, звичайно, міцної віри у мистецтво.

Карпатський оглядач

Фото Валентина Кузана,

зроблене в процесі зйомки фотопроекту cultprocess про українських митців

Залишити коментар